ДАТИ І ФАКТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
1. ДО НАШОЇ ЕРИ
2-2,5 млн. - Поява високорозвинених приматів. [8]
400-300 тис. –100 тис - Ранії палеолітт. Поява стародавньоїї людини. Стоянки
людей у Донбасі, по р. Дністер, на Південних Карпатах та Криму. [11] 200 000-40
00 [19][40]
100 тис. – 40 тис. - Середній Палеоліт. [8]
40-10 тис. - Пізній палеоліт. [8] 40 000-8 000 [19][40]
20 тис. - Виникнення пізно палеолітичної стоянки в Києві. [11]
ІХ – VІ тис до н.е. - Мезоліт. [8] 8000-5000 [19]
VІ – ІV тис. - Неоліт. Буго-дністровська, дунайська, сурсько-дніпровська,
дніпро-донецька культури. Появилися кози, вівці й свині. [8][11]5000-1800.
[19][28]
V-ІV тис. - Розвиток землеробства. [9]
ІV тис. - 2 половина - Розселення племен тиської культури в Закарпатті. [11]
3500-2700 - Трипільська культура в долинах Дністра, Пруту й Бугу. Сіяли ячмінь,
пшеницю, просо. Появився лучковий дриль.
3000 - Сформування скотарства. [9]
3000 - Племена ямної культури на Дніпрі. Поява возів на колесах. [28]
ІІ - І тис. - Бронзова доба. [8] 1800-800 [19][43] XVІІ - VІІІ ст. Перші шахти
глибиною до 30 м біля хутора Калинівського у Донбасі. [28]
сер. ІІ тис - Найдавніше ієрогліфічне письмо у Китаї. [11]
2000 - Занепад трипільської культури.
1000 - Сформувалися кочовики. [9]
1500-1000 - Опанування їзди на конях. [9]
1500-1000 - Появилися кемерійці з низовин Північного Кавказу. [9]
ІХ ст. - Початок залізної доби. [8]800-500[43]
ІХ - ІІІ ст. - Таври у Криму. [11]
ІX - VІІ
- Розселення кемерійців у Північному Причорномор’ї. Утворення
держави. [40]
800-500 - Гальштатська доба. [19]
VІІ - ІІІ ст. - Скіфська держава. [8] [11]
VІІ - Кемерійці відійшли в Малу Азію. [9]
VІІ - VІ - Заснування грецьких колоній у Північному Причорномор'ї. [9]
776 - Початок Олімпійських ігор.
753 - Традиційна дата заснування Риму. [11]
722-705 - Походи кемерійців у Передню Азію. Розгром Ассирії та Урарту. [11][40]
679-678 - Розгром кемерійців на чолі з царем Теушпою ассірійським царем
Ассархаддоном. [11][40][52] 673[4]
679-673 - Мідійський цар Деіок покликав на допомогу скіфів і кемерійців проти
Ассирії. [43]
676-674 - Фригійський цар Мідас, син Гордія, отруївся, щоб не потрапити у полон
до кемерійців. [28] 675[43]
VІІ - Появилися скіфи. Витіснення кемерійців скіфами з Північного Причорномор'я
в Передню Азію. [11]
VІІ - ІІІ - Велика Скіфія знаходилася у межиріччі Дніпра й Дону. Столиця на
Нижньому Дніпрі м. Геррос (Кам’янське городище). [40][43]
сер. VІІ - Велике скіфське військо вторглося у Північне Причорномор'є на чолі з
Мадієм, сином Прототієя. [28]
630 - Вторгнення скіфів в Сірію і Палестину. [11][43]
625 - Вторгнення скіфів у Мідію. [28][43]
612 - Скіфи разом із вавілонцями і мідійцями зруйнували Ніневію. [43]
V - Скіфію відвідав Геродот. Згадує про м. Гелон, можливо м. Більск
Котелевського району Полтавської обл. [9]
VІ - Засновано Олівію на правому березі Бузького лиману на південь від
с. Парутина (40 км від Миколаєва) жителями міста Мілета. [28]
VІ - Мислитель із Подніпров'я Анахармій переконував греків у тому, що його мова
не гірша за мову еллінів.
VI – Жив скіфський мудрець Анахарсіс, син скіфського царя Гнура, жив в Афінах,
убитий скіфським царем Савелієм за спробу запровадити грецькі звичаї.[52]
595-594 - Поразка скіфів у війні з Мідією й повернення скіфів у Причорномор'є.
588-584 - У Афінах перебував Анахарсіс - скіфський філософ.
539 - Перський цар Кир ІІ з допомогою скіфів здобув Вавилон, розбив вавілонські
війська під м. Опіс. [43]
514-513 - Війна перського царя Дарія І Гістаспона із скіфами. [26][52] 513512[43]
513 - Перський цар Дарій Гістаспа захопив Скіфію. Зазнав поразки тому, що скіфи
спалили степ. [9] 514 [11][28][52]
500 - 0 - Лятенська доба. [19][43]
490 – Війська перського царя Дарія розбиті у Марафонській битві. [52]
480 - Заснування Боспорського царства за рахунок об’єднання античних міст
Феодосії та Пантікапеї у Криму. Правління династії Археанактідів до 438 р.
[8][40][43][52]
451 - Поразка гунського царя Аттілла від римського полководця Асція. [10]
V-VІ - Скіфи розбили фракійців. [9]
444 - Геродот у свої «Історії» описав багатства Дніпра. [39][43]
438 - ІІ - Правління у Боспорі династії Спартакокідів. [40]
421 - Заснування Херсонесу в Криму.
ІV - Виникнення Понтійської держави на північному сході Малої Азії та південносхідному узбережжі Чорного моря. [11]
393 - Останні Олімпійські ігри .
339 - Розгром війська скіфського царя Атея Філіпом Македонським. Македонці
захопили 20 тис. жінок і дітей і забрали 20 тис. племінних кобил. Загинув
скіфський цар Атей. [11][28][43] 393
ІІІ - ІV н. е. - Вторгнення й розселення сарматських племен у Північному
Причорномор'ї (язги, алани, роксолани, аорси, сираки). [11][40]
ІІІ - Виник Неаполь Скіфський (городище Крименчик) у Криму біля Сімферополя.
[28] ІІ ст. [43]
334-324 - Роки правління Олександра Македонського. [11]
331-330 - Облога Олівії і похід Зопіріона, полководця О. Македонського, у
скіфські степи. Скіфи знищили військо Зопріона. [11]
331 - Намісник Олександра Македонського у Фракії Зопріон обложив Олівію. Під час
повернення скіфи розбили 30 тис. військо Зопріона. [28][43]
ІІ - ІV ст. - Рання рабовласницька держава в Нижньому Подніпров'ї, і Криму Мала Скіфія зі столицею Неаполь Скіфський. [11]
ІІІ ст. - Розселення слов’янських племен зарубинецької культури в Подніпров'ї
Побужжі, Поліссі. [40]
ІІ - ІV ст. - Розселення слов'янських племен пшевронської культури, у басейні
Західного Бугу і Верхнього Дністра. [11]
ІІІ ст. - У Боспорі на монетах використовувався тризуб.
201 - Гуни завоювали Південну Сибір.
200 - Скіфів завоювали сармати. [9]
179 - Сарматський цар Гатал сприяв укладенню мирного договору між понтійським
царем Фарнаком і коаліцією малоазійських царів. [26]
175 - Марк Аврелій, за перемогу над сарматами, одержав титул Сарматіка. [28]
149-146 - Понтійський цар Мітрідат V під час ІІІ Карфагенської війни послав
частину флоту на допомогу римлянам. [43]
І - До Причорномор’я вступили алани.
121- 63 - Правління понтійського царя Мітрідата VІ Євпатора. [40] 135 [Д] 10763 [43]
110 – Понтійський цар Мітрідат VI Євпатор допоміг жителям Херсонесу Таврійського
відбити напад скіфів і таврів. [52]
107 - Повстання рабів під проводом Савмака у Боспорському царстві. Придушене
Мітрідатом VI Євпатором. [52][40][43]
100 - Скіфи-саки і гуни заволоділи Індією і правили там до ІV ст. н. е. [43]
І - Римський історик Помпей Трог написав «Історію світу» в 44 томах. Том
присвятив Скіфії. [43]
89- 82 - Війна царя Мітрідата VІ з римлянами. Захоплення Мітрідатом VІ Греції,
Малої Азії й Причорномор’я. [43]
73-64 - Поразка царя Мітрідата VІ від римлян. [43][11]
68 - Частина аланів (плем'я сарматів) через Дар'яльську ущелину напала на Мідію
й Вірменію. [28]
63 - Повстання населення міст Фарангорії, Німфеї, Феодосії, Херсонесу й
Пантікапеї проти Мітрідата VІ Євпатора. [40]
63 – Боспорська держава попала в залежність від Риму.
63- 47 - Правління у Боспорському царстві римського ставленика царя Фарнака.
[40]
63- 18 - Історик Страбон з Амазії в Понті описує європейську, малоазіатську і
азіатську Скіфію, аж до Індії. Стверджує, що сармати, це ті ж скіфи, що живуть
за Доном. [43]
47 - Поразка царя Фарнака у битві з римською армією Юлія Цезаря біля міста Зели.
[40][43]
47 - Готи на чолі з царем Буребістою руйнують м. Олівію. [43]48[52]
47 - 17 - Правління у Боспорському царстві Асандра. [40]
35 - Готи під проводом царя Біребісти зруйнували античні міста Причорномор'я від
Олівії до Апполонії. [28]
2. НАША ЕРА
30 -і - Римський поет Овідій перебував у сарматів, вивчив слов'янську мову і
складав на ній вірші.
1-375 - Римська доба. Підкорення Босфорського царства Римом. [19][43]
І - В Італії винайдено віконне скло. [28]
97 - Першого, після Петра, християнського єпископа (папу) Риму, Климентія І
вислано із Риму в Херсонес, де страчено й поховано в церкві.
І - У слов’янській землі з'явився грошовий оббіг. [43]
77 - Згадка про слов'ян-венедів римським істориком Плінієм Молодшим. [11]
79 - Виверження вулкана Везувію. [46]
98 - Згадка про слов'ян-венедів римським істориком Корнелієм Тацитом. [11]
ІІ - V
- Розселення слов'янських племен культури карпатських курганів у
Прикарпатті та черняхівської культури. [11]
ІІ - ІV
- Вторгнення готів в Північне Причорномор'я, Крим із Прибалтики.
Готські війни з Римською імперією. Прийняли християнство. Створили рунічний
алфавіт. Найбільшої могутності досягли при королі Германріху, столицею було
Дніпрове місто - можливо Київ. [11][38]ІІІ [43]
ІІ - Відомості про місцевість Ольта або Альта (сучасна Полтавська губернія). [7]
161-182 - Згадка про слов’ян-венедів У «Географії» Клавдія Птоломея. [40]
ІІ - ІІІ - Поширення християнства у містах Північного Причорномор’я. [40][11]
218 - Воєнний похід слов’янського флоту (човнів-однодревок) у Середземне море до
Афін і Салонік. [43]
248 - Святкування 1000 - річчя Рима. [11]
249 - Римський імператор Децій розбив готів у Болгарії.
ІІІ - Вторгнення готів у Причорномор’є і Крим. [43]
ІV - Переселення слов'ян із півночі на південь під іменем антів. Держава антів
існувала до VІІ ст. [38]
252 - Морський похід слов’ян до південних берегів Чорного моря. [43]
268 - Удалий похід готів до Малої Азії. [43]
270 - Напад готів на причорноморські міста. [9]
270 – Готи захопили Дакію. 274[52]
298 - Голонд згадує про слов'янський народ. [Д]
301 - Християнство, як державну релігію, прийнято Вірменією.
312 - Похід скіфського князя Доната на Візантію. [43] ?
325 - Нікейський церковний собор увів Юліанський календар від Різдва Христового.
У соборі брав участь єпископ Теофіл із Томеї у Скіфії. Початок року 1 січня, а
церковного 1 вересня. [43]
324-337 – Правління у Римській імперії Константина І. [52]
330 - Перенесення столиці Римської імперії з Риму до Константинополя.
Будівництво почалося у 326 р. [52][11]
364 - На Лаодикійському церковному соборі канонізовані Книги Нового Завіту. [44]
370 і- Початок масового переселення гунів на захід.
372 – Гуни розбили аланів.[52]
375 - Вторгнення гунів з Азії у Північне Причорномор'я. Перемога гунів під
проводом Баламбера (Балміра) над готами і антами. Остготськтй король Германаріх
покінчив життя самогубством. Розгром Боспорського царства і Малої Скіфії.
Перехід готів у придунайські землі. Рештки залишилися у Криму. Вторгнення гунів
у Європу. [11]
375-800 - Доба переселення народів. [19][43]
375 - Остроготський король Вінтар воював з антським королем Божем. [28]
375 - Загинув Бож - цар антів. Розіп’ятий зі своїми синами та 70 старшинами.
Готський історик Йордан оповідає, що Бож очолював боротьбу антів проти готів.
[43][52]
376 – Під натиском гунів вестготи перейшли Дунай і поселилися між Нижнім Дунаєм
і Балканами. [52]
377 - Гуни дійшли до кордонів Римської Священної імперії.
377 – Вестготи повстали проти римлян. [52]
09.08.378 - Перемога повсталих готів над римлянами при Адріанополі. [11]
382 – Римській імператор Феодосій придушив повстання вестготів. [52]
ІV - V - Заснування м. Холма. [43]
V - Заснування м. Києва. [43]
V - VІІІ - Розселення племен антів у Подністров'ї,Подніпров'ї, в басейні
Сіверського Дінця. [1] [11]
394 - Відмінено проведення Олімпійських ігор. [32]
395 - Розпад Римської імперії на Східну й Західну по смерті імператора Феодосія
Великого. Першим візантійським імператором став Аркадій. Правив до 408 р.
[52][17][44]
401 - Вестготський король Аларіх вступив в Італію.
408 - Похід скіфського князя Улдіса на Візантію. [43]
24.08. 410 - Узяття Рима вождем вестготів Аларіхом. З 408 р. він оточував три
рази Рим. [11][52]
419 - Створено королівство вестготів із столицею у Тулузі. [17][52]
420 – Гуни зайняли Панонію (Угорщину). [52]
424 - Похід скіфського князя Ругіли на Візантію. [43]
427 - Договір між Візантією і Скіфією. Перший вигідний слов'янам договір із
греками. [43]
430 – Дата заснування Києва за польськими джерелами. [39]
433 - Початок правління Атілли Скифією (після смерті батька). [43]445 [52]
433 - Візит візантійського посольства на чолі з Плінфою й Епігоном від
імператора Феодосія ІІ. Поновлення попереднього договору. [43]
437 - Війська Аттіли на прохання Аеція (Рим) розгромили Бургундське королівство
на Рейні. [43]
439 - Договір Аттіли з Римом. Слов’янські війська приймають участь у поході
римлян на чолі з Літторієм проти вестготів у Галії. [43]
447 - Спустошливий напад гунів з Аттілою на Священну Римську Імперію. Дійшли до
передмістя Константинополя. Військо Аттіли розбиває візантійське військо при
м. Херонісі. Візантія стає данником Скіфії. [43][52]
448 - Візит посольства Максіміна від візантійського імператора до Аттіли,
описаний істориком Пріском Панійським, учасником посольства. [43]
451 - Вторгнення гунів під проводом Аттіли в Західну Римську імперію. Зайняли
Галію.
15.06.451 - В Каталаунській битві на р. Марні (Шампань), у Франції, об‘єднана
армія римлян, вестготів, франків, бургундів під проводом Акція розбила гунів і
їх союзників остготів на чолі з Атіллою. [52]
452 - Гуни під проводом Аттіли знищили Венецію і Лігурію, зайняли Північну
Італію, підійшли до беззбройного Риму, але не взяли, обмежилися викупом. З ним
зустрічався папа Лев І, який умовив Аттілу покинути Італію.
453 - Помер Аттілла - гунський вождь. Серед гунів почалися чвари. [43][52]
455 – Рим зайняли вандали. [52]
455 – В битві біля Недао (Панонія) розбито гунів. Відступили в південночорноморські степи. [52]
469 - Остготи вбили в Добруджі сина Аттіли Дейгезика. Гуни розбиті у Фракії
візантійцями і розсіялися. [43][52]
476 - Падіння Західної Римської Імперії під натиском готів і гунів. Вождь скирів
Одоакр скинув останнього римського імператора Ромула Августула. [40][52]
482 – Писемна згадка про Київ.
482-565 - У Візантії правив імператор Юстиніан І, із яким підтримував зв’язок
полянський князь Кий. [43][52]
493-555 - Держава остготів в Італії. [11]
V - У Києві перебував норвежець Ор. Його сином є Кий.
518 - Боспор підпорядковано Візантійській імперії. [28]
519 - Велике антське військо вторглося у Візантію. [28]
527 – Анти, склавини та гуни почали нападати на Константинополь. [52]
528 - Візантійський історик Прокопій згадує про словаків. [Д][43]
532 - Вчений монах, скіфського походження, Діонісій Малий запропонував вести
літочислення від Різдва, Христового з 25 грудня. Кожні 532 роки (28х19) числа
місяців припадають на ті ж самі дні тижня, а через 19 років фази місяця
припадають на ті самі дні тижня. [46]
532-537 - Будівництво церкви Святої Софії у Константинополі. [44]
534 - Візантійський полководець Халибудій перейшов Дунай і зазнав поразки від
антів. [28]
537 - Кінне військо склавинів та антів захищало Рим від готів. [28]
545 - Посольство від візантійського імператора Юстиніана І до антів із
пропозицією захисту північних кордонів імперії від гунів. Юстиніан уступив антам
фортецю Турріс на Нижньому Дунаї. [24][39]
558 - Вторгнення кочових племен аварів у Північне Причорномор'я. [11][43]*
559 - Слов’яни під проводом князя Кия побували під мурами Константинополя. [43]
550-і - Королем антів був Маземир. Вів боротьбу з аварами. [38]
568-635 - Слов'яно-аварські війни. Існування в Панонії Аварської держави.
[11][43]
576 - Тюрко-татари взяли Боспор. [28]
582-601 - Візантійський історик і імператор Маврикій описує життя й побут
слов’ян. [43]
602 - Повстання у візантійському війську з підтримкою слов'ян. [28]
610 - Виникла мусульманська релігія - іслам. [17]
619 - Майбутній правитель Болгарії Кубрат, повертаючись із Константинополя
прийняв християнську віру й звання патриція.
620 - Правителем Великої Болгарії був Кубрат, який переніс свою столицю із
Приазов’я в Подніпров’я, в Балтавар (можливо Полтаву).
07.08.626 - Обри разом із персами штурмували Константинополь. [37]
630 - До 634. Початок розпаду тюркського каганату, який розміщався між Кавказом,
Азовським, Чорним і Каспійськими морями. На його місці утворилася Велика
Болгарія із столицею Фанагорія і Хозарський каганат із столицею Ітіль.
середина VІІ - У Крим, на заслання, відправлено Папу Мартина І, де він і помер.
660 - Витіснення Хозарським каганатом болгарської орди на чолі з ханом Аспарухом
із Волги на Дунай. Друга частина на чолі з ханом Бабтеєм, братом Аспаруха,
визнала зверхність хозар і відкочувала пізніше у межиріччя Волги й Ками.
680 - Вторгнення болгар на чолі з ханом Аспарухом у Подунав'я. Розбив
візантійське військо у гирлі Дунаю. [17]
681 - Візантія визнала Болгарську державу. Засновано м. Пліска - столицю
Болгарії. [17]
V - VІІ - Поява міст у східних слов'ян. [8]
V- VІ - Велике розселення слов'ян. Поселення слов'ян на Балканському півострові.
[8][11][24]
VІ - У праці готського історика Йордана згадується плем'я росомонів на території
сучасного Подніпров'я.
VІ - VІІ - Поляни на чолі з Києм утворили племінний союз. Формування державного
об’єднання «Русь». [40][9]
VІІ - Початок розселення слов'ян із району Вісли, Прип'яті та Карпат. [9]
VII-X – Білі хорвати жили в Карпатах. Переселення їх на Балкани. [52]
VІІ - Виникнення об'єднання болгарських племен у Приазов'ї. Заснування
Хозарського каганату в Приазов'ї і Прикаспії. [11]
740 - Хозарський каганат прийняв іудаїзм - єврейську віру. [19]730
3. ФОРМУВАННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
800-1340 - Княжа доба. [19][43]
VІІІ - Існувало Тмутараканське єпископська кафедра, яка належала до готської
метрополії.
810 - До 820. Громадянська війна в Хозарському каганаті між єврейським оточенням
кагана і національними силами.
811 – Болгарський хан Крум розгромив візантійські війська і обложив
Константинополь. [52]
815 - Народився Методій - просвітитель слов'ян. Жив до 885. [20][43]
820 - Повстання у Візантії під проводом Фоми Слов’янина. [17]
822 - До 836. Угри (угорці) перекочували в причорноморські степи в Ателькузу із
західного Приуралля, куди вони прийшли з межиріччя Ішиму й Тоболу.
827 - Народився Кирило - просвітитель слов'ян. Жив до 869 р. [20][43][46]
1 пол. ІX
- За свідченням арабських джерел на території східних слов’ян
існували три політичні центри: Куявія (Київ); Славія (Новгород); Артанія
(Тмутаракань). [40]
837 - Угри захопили слов'янські землі. [37]
839 - За згадкою Бертинської хроніки руське посольство відвідало імператора
франків Людовіка Благочестивого. [10][43]
840 - Захоплення Києва хозарами й уграми. Київським воєводою став Алмус. [19]
21.01.842 – У Візантії почав правити імператор Михайло ІІІ П‘яниця. За його
правління почали вживати назву Руська земля. [37]
854 - Заснування Києва за новгородським літописом. [39]
855-862 - Похід кримського і Тмутараканського князя Бравлина на Царгород. [43]
858 - Прибуття Аскольда до Києва. [19][43]
858 - Візантійський імператор Михайло ІІІ охрестив болгар. [37]
858 - Згадка у Паннонському жітії просвітника Кирила про існування писемності у
слов’ян. [40]
859 - Варяги стягували данину з чуді, словен, мері, весі, кривичів, а хозари із полян, сіверян, і в'ятичів. [37]
859 – Згадується грошова одиниця Київської держави векша (вервиця), рівна 1/3
резани, 1/6 куни, 0,33 г срібла. 150 векш дорівнювали гривні срібла.
860 – Невдала облога Аскольдом та Діром Константинополя. Хрещення Аскольда під
Константинополем. [52]
860 - До хозар прибули в Корсунь Кирило й Методій. [43]
860 - У Києві існувала християнська громада. [24]
18.06.860 – До 25.06. Нащадки князя Кия, Аскольд і Дір, або сам Аскольд, із
полянами на 200 кораблях напали на Константинополь. Появилася назва - Руська
земля. Русичі мали довгі вуса і козацькі оселедці. [37][9][11][39][48][52] Дір
правив у кінці 880 рр.
860 - Кирило й Мефодій були у складу візантійської місії до Хозарської держави.
[24]
862 - Північні племена слов'ян звільнилися від варягів. [28][37]
862 - Початок князювання Рюрика у Ладозі (заснував Новгород), брата Синеуса на
Білім озері і Трувора в Ізборську. Походили із нормандського роду (західно слов'янського роду Боричів (ободритів) з м. Рерик, витісненого германцями на
схід). Офіційна дата заснування Руської держави. [К][48][52]
862 - Бояри з варягів Аскольд і Дір залишили Новгород, відпросившись у Рюрика за
нормандською теорією. [9][37]
XІ ст. - Кирило знайомився в Херсонесі з «руським» (полянським) письмом. [46]
862 - Укладено азбуку «кирилиця» Кирилом і Методієм. Перекладено євангеліє на
слов’янську мову. Кирило й Мефодій у Моравії створили слов'янське письмо.
[19][43] 863[32]
863- 866 - Прийняття християнства болгарським князем Борисом. [40]
862 - При облозі Новгорода Кримського загинув Бравлін. Рюрик заволодів Кримом і
Тмутараканню. [43]
862 - Початок правління Аскольда й Діра в Києві. Похід на печенігів. [43]
863 – Брати Кирило і Мефодій на запрошення Ростислава переселилися до Моравії
для проповідування християнства. [52]
865 – Хрещення болгар.
866 - Походи дружини київського князя Аскольда на Візантію. Аскольд хрестився з
купкою своїх дружинників. [11][40] 860- 862 [43]874[11]865[10][40]
866 – Кирило і Мефодій їздили до папи в Рим. Одержали дозвіл на богослужіння
слов‘янською мовою. [52]
867 - Патріарх Константинополя Ігнатій послав на Русь архієпископа з
місіонерською метою. Хрещення Русі ( кримських русів) за князя Аскольда. У Києві
створено єпархію.[43][52]870
14.02. 869 - Помер у Римі Кирило - просвітитель слов'ян. [П][20][43][46]08. [Г]
870 – Мефодій висвячений на архієпископа Моравії і Панонії. Повернувся до
Панонії, де був ув‘язнений. [52]
872 - Спорудження Ужгородського замку. [43]
873 – Між Візантією та Київською Руссю укладено договір. 874, або875 [52]
874 - 876 - Руські торгові люди мали право торгувати у Баварії.
879 - Помер Рюрик. У Новгороді, регентом при Ігорі став Олег - родич Рюрика.
[30][43][28][52] київський князь [ 46]
4. КИЇВСЬКА РУСЬ
879 - Згадується Роська єпархія (Керч). [Г]
882 - Олег підкорив Смоленськ (кривичів) і Любеч. [43][52]
весна 882 - Вбивство Олегом київських князів Аскольда й Діра. Утвердження Олега
князем у Києві. Об'єднання Новгородського й Київського князівств. Початок
правління у Києві династії Рюриковичів. [8][4][37][40][43][52]878[19]
882 - В Києві існувала церква св. Миколи.
882-912 - Княжіння Олега у Києві, із роду новгородського князя Рюрика.
[8][11]914[43]
882-884 – Мефодій жив у Візантії. [52]
ІХ - Вторгнення угорських племен в райони Середнього Дунаю й Тиси. [11]
ІX - Грецькі монахи збудували монастир на Монастирському острові на Дніпрі, біля
Катеринослава.
ІX - XІІ - Гривня мала 96 золотників, 1 золотник - 4,266 г. 1 гривня - 50 кун.
Куна важила 1-3,3 г. Гривня дорівнювала 20 ногатам=25 кунам=50 рєзанам=150
вершкам. Вага гривні 204,756 грам срібла. [52]
883 - Олег підкорює древлян.[52][37]
884 - Олег підкорює сіверян.
884 – Мефодій повернувся до Моравії. [52]
885 - Олег завоював радимичів.
885 - Олег приєднує галицькі землі. [43]
06.04. 885 – До 19.04. Помер у Моравії Мефодій - просвітитель слов'ян.
[17][43][52]
886 - Учні Мефодія перейшли з Моравії у Болгарію.
889 - Засновано перший на українській землі єпископат у Перемишлі. [9][5]
899[43]
889 - Похід Олега на хозарів. [9][5]
890 - В Ателькузу до угрів прибули посли з Хозарського каганату і проголосили
князем орди угра Арпада.
891 - Патріарх Фотій Візантійський, свідок облоги Царгороду, описує слов’ян.
[43]
893 - Угри кочували біля Києва. [37]
894 - Угри почали похід на Дунай.
895-896 – Угри перейшли через Карпати. [52]
896 - Переселення угрів із чорноморського узбережжя через Карпати у Паннонію
через Південну Трансільванію і Ворітський (Верецький) перевал. На горі біля
Мукачева замок паланок захищав князь Лаборець. Боржавський замок захищав князь
Салана. [19][37]
898 - Утворення Угорщини. [43]
898 - Згадка про м. Галич. По грецькому гальс означає сіль. [46][МУ]
898 - Укладено «Учительное Євангеліє» Константином Болгарським. [43]
903 - Арабський письменник Ібін Рустем пише про Русь у Тмутаракані.
903 – Ігорю привели за дружину Ольгу із Пскова.[37]
905-959 - Жив Костянтин Багрянородний - описав життя слов’ян. [Я]
906 - Угорці захопили Моравію і Паннонію. [17]
907 - Похід Олега на Візантію на конях і кораблях. Пограбував околиці
Константинополя і взяв данину. Прибив свого щита на Золотих воротах.Поставив
кораблі на колеса. Брали участь білі хорвати. Укладено вигідний договір. Ігор
залишився у Києві. [4][11][43][52][37]
907 - Згадка про Чернігів у тексті договору з Візантією.
908 - Християнський монастир у Чернігові. ЗВУ
909 - Згадка про церкву в Перемишлі. [43] 981 у «Повісті временних літ». [43]
910 - Похід Олега на Каспійське море. [43]
911 – Другий похід Олега на Візантією. Взяв контрибуцію – 48 тис.гривнів золота.
[4][43][9][52] 912 [10][Д]
05.09. 911 - Другий договір Олега з Візантією. [19][52][20][31][43]02.
[37]02.09.[52][37]
913 - Похід Олега на каспійське побережжя Закавказзя. [43][52]
осінь 912 - Помер князь Олег. Похований у Києві. За Ярослава його перепоховано
під Десятинною церквою. [28][37][48][37]
912-945 - Княжіння у Києві Ігоря – нащадок (син або внук) новгородського князя
Рюрика, засновник династії Рюриковичів. Загинув від древлян під час збору
данини. [8] 914[43]
913 - Похід Русі на каспійське побережжя Закавказзя. [19][52]
914 - Похід князя Ігоря проти древлян і підкорення їх владі київського князя.
[11][43]
915 - Появилися в степах печеніги. Князь Ігор уклав з ними договір, за яким вони
перекочували на Дунай. [10][43][52][37]
919 – Болгарська церква оголосила автокефалію. Отримала через 9 років.
920 - Похід Ігоря з хозарами проти печенігів. [37][43][52]
922-992 - Правління першого польського короля Мишко Першого.
927 - Народився син Святослав у князя Ігоря. [37]939[52]
930 - Засновано перший у світі парламент в Ісландії.
04.934 – Угорці захопили Фракію. [37]
09.941 - Похід Ігоря на Візантію. Знищив узбережжя. 08.06. візантійці спалили
кораблі грецьким вогнем біля входу в Босфор. [37][9][11][52]
943 - Похід руських полків на західне побережжя Каспійського моря, взяли м.
Берду й Дербент. Князь Ігор встановив контроль над Таманню і залишив там
посадника.[52]944
943 – Угри знову напали Царгород. [37]
944 - Другий похід князя Ігоря з печенігами на Візантію. Дійшов до Дунаю.
Задовольнився відкупом, пограбував Болгарію і вернувся. Укладено невигідний
договір Ігоря з Візантією. Ігор зобов‘язувався не нападати на Крим, не мати
гарнізону у гирлі Дніпра. Згадуються руські християни. [28][43][52]
*943[37]945[37]
943-953 – Візантійський імператор Константин VII в трактаті “Про управління
імперією” описав географію і історію Київської Русі. Описав Дніпровські пороги:
Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець (Ревучий), Вовнізький,
Будило, Лишній, Вільний (Гадючий).
944-945 - Походи Ігоря на Каспій і Закавказзя. [43]
944 - Посольство з Константинополя у Київ до Ігоря для затвердження умов мирного
договору. Договір підписали 20 князів. [37][48][52]
944 - В Києві функціонувала Іллїнська церква на Подолі.
945 - Згадується у літописі перша християнська церква св. Іллі у Києві, де
русичі приймали присягу при підписанні мирного договору з греками. [39][43]
осінь 945 - Повстання древлян проти Ігоря проти подвійного збирання данини.
Князь Ігор зібрав данину, відпустив дружину і знову вернувся, щоб ще раз
зібрати. Древляни вийшли напроти Ігоря біля міста Іскоростеня і вбили князя.
Повстання очолив князь Мал.[28][52][37]
945-957 - Регентство Ольги, дочки болгарського князя. [37][26] 969[11]964[8][28]
Родом із Пскова. [48]
946 - Згадується Вишгород.
946 - Похід Ольги на древлян і їх підкорення. Брав участь Святослав, воєвода
Свенельд. [40][52][37][
947 – Княгиня Ольга ходила до Пскова і Новгорода, де встановила своє управління.
[37]
950 - Степову частину Криму зайняли печеніги. [28]
951 - Заснування Парижа.
сер. X - Спорудження першого кам’яного палацу княгині Ольги. [40]
952 - Костянтин Багрянородний описав поклоніння русів дерев'яним богам на
о. Хортиця. [24][33]
952 - Освячення дерев’яного собору Святої Софії у Києві побудованого княгинею
Ольгою.
літо 955 - Ольга виїхала у Константинополь. [37]
955 - Хрещення Ольги у Києві.[52]
955 - Біля Аугсберга в Баварії Оттон І розгромив семи тисячний загін угорців.
956 – Волинь остаточно приєднана до Київської Русі. [43]
957 - Ольга відвідала монастир на Монастирському острові, на Дніпрі, біля
Катеринослава.
09.09.957 - Ольга прибула до Константинополя для укладення договору. Зустрілася
з Костянтином VII Багрянородним. [37][48][52]
12.09.957 - Княгиня Ольга прийняла християнство в Царгороді. [43][52]955 у
Києві. [52]
18.10.957 - Ольга залишила Константинополь. [37]
958 - Княгиня Ольга заснувала церкву св. Софії.
959 - Ольга направила послів до німецького короля Оттона І з просьбою направити
єпископа. [43][46][48]
960-992 - Правління першого відомого польського князя – Мешка І. [17]
961 - Місія єпископа Альберта Магдебурзького до Києва на запрошення княгині
Ольги. Через рік повернувся, не знайшовши підтримки в утвердженні християнства.
[19][24][52] 962[43]
962 - Підкорення Північного Криму Святославом. [43]
963 – Перше, документальне, повідомлення про польську державу. [19]
964-972 - Княжіння Святослава Ігоревича. Загинув у бою з печенігами на порогах
від князя Куря у березні 972 р. [37]957[26] 960 [43]
964 - Походи Святослава на Волгу. Завоювання в'ятичів над Окою. [8][37]
964 - Похід Святослава на хозар. Воював 2 роки. До 966. [43]
964 - Євреї з‘явилися у Києві.
965 - Перший похід Святослава на вольських болгар. [43]
966 - Польський князь Мешко І прийняв християнство. [17][52]
967 - Посольство у Київ візантійського посла Колакіра для укладення угоди проти
Болгарії. [28]
08.968 - Похід Святослава на дунайських болгар на просьбу візантійського
імператора Нікіфора ІІ Фоки. Розбив болгар під Доростолом. Завоював 88 міст на
Дунаї і зробив столицею Переяславець (Ескі Сарай (Старий Палац) у
Румунії)[8][39][43]
968 - Розгром Хозарського каганату дружиною князя Святослава. Завоював столицю
Ітиль, Саркел (Білу Вежу), на Дону - Хозаран, Семандер, столицю Волзької
Болгарії - Болгар. [43] [10][32][40] 966.
968 - Печеніги облягли Київ, підкуплені греками. [10][28][52]
969 - Володимир Святославович став новгородським князем. [30]
969-971 - Другий похід князя Святослава на Болгар на Дунай. Дійшов до Македонії.
Зазнав поразки від візантійського війська під командуванням Скліра під
Аркадіополем. [10][28][43]978[40]
11.07.969 - Померла княгиня Ольга. [31]16.07. [43]24.07. [46]
07.969 - До 11.06.978 княжіння Ярополка Святославовича у Києві. До 03.972 правив
як намісник Святослава Ігоревича. [37]
23.04.971 - Початок Доростольської оборони князя Святослава. [20]
23.07.971 - Мирний договір князя Святослава з візантійським імператором
Цимісхієм. Святослав відмовлявся від Дунайської Болгарії, а східна частина
Болгарії приєднувалася до Візантії. [20][40]972[28] 27.07. [29][31]
24.07.971 - Поразка Святослава від греків. Святослав поранений. [10][48]
08.03.972 - Печенізький князь Куря напав на Святослава на дніпровських порогах і
вбив його. Із черепа виготовив чашу[52]
972- 978 - Міжусобна боротьба за київський престол. Ярополк правив Києві, Олег в
Іскоростені, Володимир у Новгороді. [26][48]
973 - Посольство київського князя Ярополка до цісаря Оттона у Кведлінбурзі.
[19][28][43]
977 - Посли папи Бенедикта VІІ до князя Ярополка. [43]
977 - Олег загинув при облозі Овруча Ярополком. Затоптало своє військо.
Володимир утік за море з Новгорода. [28][48]
978 - Володимир повернувся з-за моря з найманим військом, зайняв Новгород, а
потім Київ. [28]
11.06.978 - До 15.07.1015-княжіння Володимира Святославовича у Києві. [37]9791015[43]980[48][52]
11.06.978 – Варяги із дружини Володимира убили Ярополка, коли той прибув до
нього. [37] 980[48][52]
979 - Папські посли у Києві. [19]
980-990 - Будівництво оборонних оборонних міст-фортець по рр. Острі, Десні,
Сулі, Стугні, Ірпені, Трубежі. [52]
980 - Християнство прийняла Данія.
980 – Володимир захопив Полоцьк і насильно взяв за жінку Рогнедь Рогволодівну
(Гориславу), вбивши двох її братів і батька. Перейшла у черниці. [52]
981 - Похід Володимира на Червенські городи. Володимир Великий зайняв Червен і
Перемешиль. [10][43]
982 – Володимир воював з в’ятичами. [52]
983 - Народився Антоній Печерський - засновник Києво-Печерського монастиря.
[37][43][46]
983 - Володимир Великий ходив на ятвягів (литовців). [10][43][52]
984 - Похід і підкорення Володимиром радимичів. [40][43][52]
985 - Походи Володимира Великого на вольських болгар. Уклав мирний договір.
[43][37][52] 984[40]
осінь 987 - До весни 988. Похід Володимира на Крим. Укладено союз між
Володимиром та візантійським імператором Василем ІІ. Хрещення Володимира в
Корсуні (Херсонесі). Одруження Володимира з Анною - візантійською королевою.
[11][10] 988[48]
988 – Київський князь Володимир зупинявся на Монастирському острові на Дніпрі.
14.08. 988 – Хрещення київлян. Прийняття християнства. Впровадження абетки
Кирила й Мефодія. [19][9][10][11][43]
988 - Посли папи Івана XV із мощами св. Климента прибули до Володимира. [43]
988 - Карбування монет із гербом Володимира - тризубом. Золотник = 4,2 г.
золота. [К][11][43]
988 - Володимир засновує м. Остер і Володимир-Волинський. [43][52]
988 - Київський князь Володимир направив свого 10 літнього сина Ярослава
намісником у Ростово-Суздальську землю, а після смерті найстаршого сина
Вишеслава в Новгород. [46]
988 - Ярослав, син Володимира, заснував у Новгороді школу для 300 боярських
дітей. [9]
988 - Всеволод, син Володимира - князем у Володимирі. [43]
988 - Згадка у літописі про князівство Тмутаракань. Уділ отримав Мстислав
Володимирович, син Володимира.[28][52]
07.04.989 - Між 27.06.989 Володимир зайняв Корсунь (Херсонес) удруге.
[37]988[43]
989-996 - Будівництво кам'яної Десятинної церкви у Києві. [11]992-[28] 996998[34]988-996[43] 991-996. 989-996 [52]
980-990 - Володимир Великий відібрав Галичину у поляків. Заснував Володимир. [9]
990 - Заснування православної митрополії у Києві. Митрополит Михайло. [8][11]
1015[43]
990 - Лев із Малої Азії характеризує слов'ян і князя Святослава як сміливих і
відважних. [43]
991 - Побудовано Білгород. [28]
992 - Князь Володимир побудував Переяславль, не честь перемоги над печенігами.
[28]
992 - Напад печенігів на Київ. [43]
992 - Похід Володимира на поляків. [43][28]993[37]
993 - Похід Володимира на хорватів і Закарпаття. [43][52]992[28]991*
992-1025 - Правив польський король Болеслав І Хоробрий - син Мешка І. [17][52]
991 - Обмін послами між Києвом і Римом. [43]
993 - Напад Печенігів на Переяславську землю. Перейшли Сулу і вступили у бій з
дружиною київського князя Володимира Святославина. На місці перемоги закладено
м. Переяслав. [52]
994 - Обмін послами між Києвом і Римом. [43]
17.05. 995 - Освячена кам’яна церква Святої Богородиці у Києві. [43][37]12.05.
996-997 - Укладання літописного зводу князя Володимира. [40]
997 - Білгород обложили печеніги. [28][43]
997 - До 1038. Правив перший угорський князь Іштван Арпад.
999 - Обмін послами між Києвом і Римом. [43]
1000 - Посольство папи римського до Києва. [11][43]
1000 - Нормани досягли Гренландії. [17]
1000 - Згадка в Іпатівському літописі про заснування м. Луцька. [43]
1000 – Померла Малуша, мати київського князя Святослава, можливо була дочкою
древлянського князя Мала. [52]
1000 - У Києві жило близько 50 тис. чоловік. [26]
1001 - Об'єднання Грузії. [11]
1001 - Посли князя Володимира до папи Сильвестра ІІ. [43]
1001 - Розпочато будівництво кафедрального собору в Холмі. [43]
1002 - Володимир віддає Полоцьк синові Ізяславові. [43]
1007 - Посольство німецького імператора Генріха ІІ на чолі з архієпископом Бруно
Кверфуртським до печенігів із зупинкою у Києві. З його допомогою укладено мирний
договір печенігів із Русю. [19][43]
1008 - Мандрівник Бруно - німець у листі до Генріха ІІ розповідає про Київ. [43]
1012- 1018 - Про Україну розповідає німецький хроніст єпископ Тітавр.
1013 - Укладення договору між Київською Руссю і Священною Римською імперією Римом. [11][43]
1013 - Польський король Болеслав ходив без результату на Русь із печенігами.
[28]
1014-1015 - Напади печенігів на Русь. [43]
1015 - Син Володимира з Новгорода відмовився платити данину батькові. Підготовка
походу на Новгород. [37][43]1014*
15.07.1015 - 21.08. Помер Володимир Великий (Святий) у Берестові під Києвом. У
Новгороді правив Ярослав (перед ним Вишеслава, який помер), Ізяслав від жінки
Рогніди у Полоцьку, Святополк у Турові, Борис у Ростові (перед ним був Ярослав),
Гліб у Муромі, Святослав в Іскоростені, Всеволод у Володимирі на Волині,
Мстислав у Тмутаракані, Станіслав у Смоленську, Судислав у Пскові. Усього мав 20
синів, крім дочок. [20][28][48]
15.07.1015 - До 26.11.1015 - уперше - княжіння Святополка І Окаянного - сина
Ярополка Святославовича, від грекині, яку взяв за другу дружину Володимир
Святославович. У 988-1015-князь туровський. Одружений на дочці польського короля
Болеслава. Убив Бориса (знищений у поході біля р. Альти), Гліба (зарізаний у
лісі біля Смоленська) і Святослава (у карпатському підгір'ї біля міста Сколе на
р. Опір). [8][25][11][43][52]
24.07.1015 - Убито Святополком Бориса, а за ним Гліба і Святослава. Через 10
днів після смерті Володимира. Гліба через 1,5 місяця біля Смоленська. Святослава
у Карпатах, коли він утікав в Угорщину. [37] Борис і Гліб поховані у
Вишгороді.15.07.
06.08. 1015 - Ярослав син Володимира й Рогнеди вирушив із Новгорода на Київ.
Переміг Святополка з печенігами біля Любеча. [40][37][46]
1015-1037 – Іван І - Київський митрополит-болгарин. [43]
1016 - Похід руських дружин і візантійського війська на хозар. [40]
1016 – Битва між військами турівського князя Святополка Володимировича
(Святополка Окаянного) з новгородським князем Ярославом Володимировичем (Мудрим)
біля м. Любеча (Рипкінський р-н, Чернігівська обл..) На протязі 3 місяців стояли
і не відважувались розпочати бій. Переміг Ярослав і зайняв Київ. Святополк втік
до польського короля Болеслава І Хороброго. [52]
26.11.1016 - До 14.08.1018 - уперше князювання Ярослава Володимировича Мудрого
після перемоги над Святополком. [37]
1016 – Вперше згадується про віче у Новгороді. [52]
осінь 1017 - Похід Ярослава на польського короля Болеслава в союзі з німцями.
[40]
1017 - Київ спустошила велика пожежа. Згоріла Десятинна церква. [43][39]
1017 - Розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом. [40]
1017-1037 - Будівництво Софіївського собору у Києві. [11]
22.07.1018 – Святополк Володимирович разом із польським королем переміг Ярослава
у битві на р. Буг. [37][43]
14.08.1018 - Польський король Болеслав разом з Святополком узяли Київ, взяли в
полон сестру Ярослава Предиславу і захопили західноукраїнські землі. [43][48]
14.08.1018 - До зими 1018/1019 - удруге - княжіння Святополка І Окаянного у
Києві. Ярослав утік у Новгород. [37]
11.1018 - Із намови Святополка, кияни вигнали з Києва польського князя
Болеслава. [37]
1018 - Польський король Болеслав Хоробрий зайняв Червенські міста й Перемишль.
[10][11][19]
зима 1018 - До 20.02.1054 - удруге - князювання Ярослава Володимировича Мудрого.
Об'єднав у 1019-1054 рр. усі руські землі, крім Полоцька. Святополк утік до
(Берестя) половців. [37][11]
1018 - Згідно спогадів німецького хроніста Тітмара Мерзебурзького у Києві було
400 церков та 8 торжищ. [39][43]
1018 - Ярослав направив посольство до шведського короля Олафа Скоткконунга
просити руки його дочки Інгігерди.
1018 – Болгарія завойована Візантійською імперією. [52]
24.07. 1019 - Перемога Ярослава над Святополком із половцями на р. Альта.
Святополк загинув під час втечі на кордоні між Польщею та Чехією.
[11][43][52]1920[48]
1019 – Тіло князя Гліба знайдено у лісі біля Смоленська і перенесено до
Вишгорода.
1019 - Інгігерда, дочка шведського короля, стала дружиною Ярослава. [48]
1020 - Перші поселення євреїв у Перемишлі. [43]
1021 - Напад Брячислава Ізяславовича - племінника Ярослава, князя полоцького, на
Новгород. [28]
1021 - Спорудження у Тмутаракані на замовлення князя Мстислава Володимировича
церкви Богородиці. 1023[43]
1022 - Похід Ярослава на Берестя. [43]
1022 - Мстислав, брат Ярослава Мудрого, князь Тмутаракані, побив косогського
(черкеського) царя Редедю. [10]
1022 - Похід Ярослава на Польщу.
1024 - Мстислав із Тмутаракані,разом із хозарами і косогами, коли Ярослав ходив
на Новгород, пішов на Київ. Кияни не прийняли його й він зайняв Чернігів.
[37][43] 1023[40][46][52]
1024 - Народився київський князь Ізяслав Ярославич. [46]
1024-1036 - Князювання у Чернігові Мстислава Володимировича. [40][43]
1024-1075 - Жила Анна Ярославівна - королева Франції. [43]
1024 - Перша літописна згадка про голод на Русі у Суздальській землі. Повстання
проти князів. [Г]
1024 - Похід Ярослава проти Брячислава Ізяславовича на Новгород і Суздаль. [37]
осінь 1024 - Бій під Листвином (Чернігівська обл.). Чернігівський князь Мстислав
Володимирович розбив військо Ярослава Мудрого з варягами. Мстислав залишився у
Чернігові. Ярослав утік у Новгород. У Києві правили воєводи Ярослава. Після
перемоги Мстислав запропонував мирну угоду. [19][28][37][52]
1025 – Польський король Болеслав ходив на Русь. [52]
весна 1026 - Ярослав повернувся до Києва і уклав договір із Мстиславом,(що
великокнязівський престол залишається за ним) про спільне володіння Києвом.
Ярослав залишився в Новгороді, а Мстислав у Чернігові. [46] [28] 1029[43]
24.07.1026 - Освячення дерев’янної церкви Бориса і Гліба у Вишгороді.
1028 - Створення першого збірника юридичних законів «Руської Правди» Ярослава.
[43] 1016[11]
1028 - У Києві знайшов притулок норвезький король Олаф Товстий і його брат
Гаральд, вигнані датським королем Кнутом. [39]
1029 - Мстислав і Ярослав ходили на ясів (осетинів) і завоювали іх. [10][43]
1030 - Перша згадка в літописах про м. Белз. [43]
1030 - Похід Ярослава на Белз, повернення західноукраїнських земель. [43]
1030 - Ярослав Мудрий ходив на чудь заснував в Естонії фортецю - Юріїв. [46]
1030-1075 - Жила Анна Ярославівна - королева Франції. [10] 1032-1075.
1030-1032 - Походи Ярослава на поляків. Повернення Червенських городів. Боротьба
Ярослава з Болеславом Хоробрим. [9][11][37]
1030 - Заснування м. Ярослава на р. Сян. [19][43]
1031 - Похід князів Ярослава і Мстислава на Польщу. Забрали назад Галичину і
Забужські землі. [43][48][52]
1032 - Згадка про Трипілля в грецьких джерелах.
1034 - Напад торків на Русь. [43]
1035 - Норвежським королем став Магнус, який виховувався у Києві, у дворі
Ярослава.
1035 - Народився Теодосій (Феодосій) Печерський. [43]1036[43][46]
1036 - Помер Мстислав - князь чернігівський. Ярослав став одноособовим
правителем Русі. [28][43][37][46][48]
1036 - Останній напад печенігів на Київ. Ярослав розбив іх біля Києва.
[10][11][43][48]1037[28]
1036 - Побудовано Золоті Ворота у Києві. Закладено 1037. [43][48]
1036 - Побудовано Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Почато 1024. [43]
1037 - Приїзд митрополита Теопемпта в Київ - грека. Правив до 1048. Українська
Церква стала метрополією. Перенесення митрополії з Переяслава до Києва. [9][43]
1037 - Освячено Софію Київську. [9][43]
1037 - При Софії Київській існувала школа і перша бібліотека. [9][11][43]
1037 - Найдавніший Київський літописний звід. [43]
1037-1039 - Укладення при київській метрополії «Сказання про поширення
християнства на Русі» - початок літописання. [40]
1038 - Похід Ярослава на ятвягів (литовців). [10]
1040 - Похід Ярослава на Литву.
1040 - Дочка Ярослава Мудрого Анастасія стала дружиною угорського короля
Андрія І, сина Стефана І. [43]
1040-1041 - Похід Ярослава на Польщу проти воєводи Мойслава. (Мєшка, Мечислава)
? Допомога князю Казимиру відбудувати польську державу, який одружений на сестрі
Ярослава Добронізі-Марії. [43][48]
06.1043 - Останній похід Володимира, сина Ярослава, на Візантію. Похід на
кораблях. Поразка воєводи Вишати під Царгородом. Зазнали поразки у зв'язку з
бурею. Візантійці осліпили 6000 воїнів, залишивши по одному з відрубаною рукою
на 100 чоловік, як проводирів. Відпустили їх в 1046 р. Перемога флоту Ярослава
над грецьким у гирлі Дунаю. [17][19][43][48][52]?
1044 - Ярослав віддає дочку Єлизавету за норвезького короля Гаральда. Співправив
з Магнусом із яким виховувався при київському дворі. [39][52]
1045-1057 - Будівництво Софіївського собору в Новгороді.
1046 - Із Києва до Норвегії виїхав Гаральд ІІІ з дружиною Єлизаветою - дочкою
Ярослава.
1046 - Укладення миру між Руссю та Візантією. Візантійський імператор Костянтин
Мономах віддав свою родичку за сина Ярослава - Всеволода. [40][52]
1046 - Посольство Ярослава Мудрого до німецького імператора Генріха ІІІ. [40]
1047 - Похід Ярослава на Мазовше. [37]
1048 - Французький король Генріх І Капетінг відрядив посольство до Києва, щоб
просити руки Анни Ярославівни. [39][40] 1049[19]
15.05.1049 Відбулося вінчання у Реймсі Генріха І з Анною Ярославівною.
[39][10]04.08.[52] 14.05. [43]19.05.1051
- Дочка Ярослава Мудрого Єлизавета - королева Норвегії.
1051 - Ярослав призначив київським митрополитом русина Іларіона без згоди
константинопольського патріарха, першого митрополита руського походження.
[9][11][28][40][43][46][52]
1051-1062 - Іларіон - митрополит Київський. [43]
1051 - Іларіоном написано «Слово про закон і благодать». [43]
1051 - Засновано Київсько-Печерську лавру прт. Антонієм, який 210 років пробув у
Греції на Афоні. [4]
1052 - Укладено мир із греками. Син Ярослава Всеволод одружився з грецькою
царівною. [43]
1052 - Найстаріша редакція «Руської Правди». [43]
1052 - В Анни Ярославівни народився син Філіп.
1053 - Народився Володимир Мономах. [20] 21.08. ?
1054 - Розкол християнської церкви на католицьку й православну на
Флорентійському соборі за грецького патріарха Михайла Керулярія і папи Льва ІV.
[9][43][46]
1054 - Ігор і Святослав , сини Ярослава, володимирські князі. [43]
. ПЕРІОД РОЗДРОБЛЕНОСТІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
20.02.1054 - Помер Ярослав Мудрий у Вишгороді. Київ, Новгород, Турово-Пінську і
Деревську землі одержав Ізяслав, Чернігів із Сіверщиною - Святослав, Переяславль
і північно-східні землі - Всеволод, Волинь - Ігор, Смоленщину - В'ячеслав, внук
Ростислав, від сина Володимира - південно-західні землі (Галичину). Полоцька
земля залишилася у В'ячеслава Брячиславича - унука старшого брата ЯрославаІзяслава. Мав 75 років. Похований у Софіївському соборі. [20][28][46][48]02.02.
02.1054 - До 15.09.1068 - уперше - княжіння у Києві Ізяслава Ярославовича.
[37][43]
1055 - Всеволод Ярославович розбив торків під Воінем (гирло Сули). [10]
1055 - Поява на південному порубіжжі половців. [40]
11.07. 1056 - Народився (день не точно) Нестор Літописець. [Д]
1056 - Диякон Григорій переписує для новгородського посадника Остромира
Євангеліє. Остромирове євангеліє. [19][40] [43]
1058 – Не пізніще. У печери над Дніпром поселилися ченці Нікон Великий і Антоній
Печерський. [52]
1058-1079 – У Польщі правив Болеслав ІІ Сміливий – син Казимира І.[52]
1059-1114 - Жив художник Алімпій - іконописець, автор фресок Михайлівського та
Успенського соборів у Києві. [40]
1060 - Ізяслав, Святослав і Всеволод Ярославовичі ходили на торків. До бою не
дійшло. Торки втекли. [10][28] Розгром на р. Стугні. [43]
04.08.1060 - Овдовіла Анна Ярославна - королева Франції,стала регентшею при сині
Філіппі. [39]
06.12.1060 – Угорський король Бела І.
1061 - Половецька орда перемогла Переяславську дружину Всеволода Ярославовича.
[10][40][43]
1061 - Ігуменом Печерського монастиря обрано Феодосія родом із Курська. [36]
02.02.1062 - Перший бій українських князів із половцями. [37]
1062 – Анна Ярославна вийшла заміж за графа Валуа-Креспі, але шлюб визнаний
незаконним.[52]
1062 - Побудова Києво-Печерського монастиря. [43]
1062 - Згадка про Кам’янець-Подільський. [43]
1062 - Напад половців на Переяславщину.
1062-1072 - Григорій - митрополит Київський, грек. [43]
1064 - Ростислав, син Володимира-Галицько-Волинський князь. [43]
1064 - Розгром половців дружиною князя Святослава під Сновськом на Чернігівщині.
[40]
1064-1067 - Князювання у Тмутаракані Ростислава, сина Володимира Ярославовича,
якого вигнав із Галичини київський князь Ізяслав. З нього почалася династія
Ростиславовичів. Він вигнав із Тмутаракані Гліба, сина Святослава Ярославича.
Ростислава отруїли корсунські греки на бенкеті в намісника міста Херсонес
(Корсуні). [25][37][48]
03.02.1067 - Смерть князя Ростислава Володимировича Тмутараканського - онука
Ярослава Мудрого, засновник династії Ростиславовичів.. [29][43][30]1066 [П]
24.04.1066 - Стала появлятися комета Галлея. [37]
03.03.1067 - Битва Ізяслава, Святослава, Всеволода із Всеславом, сином
Брячислава, князем Полоцьким біля Мінська, на р. Немизі, який хотів захопити
Новгород. Всеслав утік, але 10.07.1067, обіцяючи укласти мир з ним, його схопили
й посадили у проруб у Києві. [37][43]
1067 – Дочка Ярослава Мудрого Єлизавета, вдова по норвежському королю Гаральду
Суворому, вийшла заміж за короля Данії Свена Естрідсена. [52]
1067 - Гліб, син Святослава Ярославича, стає князем Тмутаракані. [43][48]
15.08.1068 - Битва з половцями на р. Альті. Половці на чолі з ханом Шаруканом
розгромили військо Ярославовичів. [10][43][48]01.08. [37][10] 1064[40]
15.09.1068 - Народне повстання в Києві проти Ізяслава Ярославовича, який не дав
киянам зброї проти половців. Київським князем проголошено Всеслава Брячиславича
- князя Полоцького, який сидів у в’язниці в Києві. Ізяслав утік до Польщі, до
свого тестя Болеслава. Перше віче у Києві.[37][8][43][48][52]
15.09.1068 - До 03.1069 - княжіння Всеслава Брячиславича, сина Брячислава
Ізяславовича, князя полоцького, у Києві. [43]
1068 - Князь Гліб Святославович міряв по льоду Керченської протоки відстань між
Тмутараканню і Корчевом (Керчю). [28]
04.1069 - Похід поліського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ на просьбу
Ізяслава Ярославовича. Ізяслав повернув собі княжий стіл. Ізяслав послав вперед
у Київ сина свого Мстислава, який помстився киянам за виступ проти батька.
Поляки захопили Перемишль. [10][46][48]
02.05.1069 - До 22.03.1073 - княжіння Ізяслава Ярославовича удруге в Києві.
Зайняв Київ із допомогою поляків. [8][37][43]
1070 - Перша згадка про Видубицький монастир, заснований Всеволодом Ярославичем.
[40]
1070-1073 - Початок міжусобної боротьби на Русі. [11]
1070 - Бельзке князівство відокремилося від Володимирського. [43]
1071-1109 - Жила Євпраксія Всеволодівна, дочка Всеволода Ярославовича - жінка
німецького імператора Генріха ІV. [10][46]
1071 - Польський король Болеслав Сміливий облягає Перемишль. [43]
1071 - Повстання населення у Ростовській землі. [37]
1072 - Нова редакція збірника руських законів «Правда Ярославичів». [8][40]
1072 - З’їзд князів у Вишгороді. [43]
20.05.1072 - Перепоховання мощів Бориса й Гліба в новозбудовану церкву у
Вишгороді братами Ізяславом, Святославом та Всеволодом Ярославовичами разом.
[37][52]15.05.
1072-1073 - Укладання ігуменом Києво-Печерського монастиря Никоном літописного
зведення. [40]1074[43]
1072 - Написано «Пам’ять і похвала Володимирові», яка приписується Якову
Монахові. [43]
1073 – Ізяслав Ярославич з братами уклав “Правду Ярославичів”. Доповнення до
першого збірника древньоруського права “Руська правда”. [52]
1073-1076 - Диякон Іоанн створив «Ізборник» Святослава - найстаршу пам’ятку
церковнослов’янської мови, з основними положеннями християнського віровчення.
[40][19][43][52]
22.03.1073 - До 27.12.1076 - княжіння у Києві Святослава Ярославович - сина
Ярослава Володимировича. Був князем володимиро-волинським, чернігівським 10641073, Тмутараканським, муромо-рязанським. Святослав із Всеволодом вигнали
Ізяслава з Києва. Ізяслав втік до Польщі до свого тестя Болеслава, але Болеслав
пограбував його й Ізяслав звернувся за допомогою до німецького імператора
Генріха ІV. [37][19][43]
07.03.1073 - Помер Антоній Печерський - засновник Києво-Печерського монастиря.
[46]
1073 - Святослав, син Ярослава Мудрого, передав Чернігів князю Всеволоду
Ярославичу, який княжив до того в Переяславі. Переяславським князем став
Володимир Мономах, син Всеволода. [43][52]?
1073-1078 - Будівництво Успенської церкви Києво-Печерського монастиря. Закінчено
11.07.1078 [37][28][40][43]
10.07.1073 - Помер Антоній (Феодосій) Печерський - засновник Києво-Печерського
монастиря. [43][52]
1073-1076 – Олег Святославович, син Святослава Ярославича – володимироволинський князь. [52]
1074-1084 - Ярополк, син Ізяслава Ярославича, князь волинський. [43]
03.05.1074 - Помер Теодосій (Феодосій) Печерський. [43][37][46][52]
01.1075 - Посольство німецького короля Генріха ІV до Києва з метою укладення
анти польського союзу. [43]
1075 - Відвідування Ізяславом папи Григорія VІІ у Майнці. Просив допомоги проти
Всеволода і Святослава. [37][40][43]
20.12.1076 - Святославу Ярославичу вирізали пухлину. [26][37]
27.12.1076 - Помер Святослав Ярославович. У його синів Олега і Романа дядьки
відібрали Чернігівщину, у Бориса Вячеславича - Смоленську волость. Позбавлені
волостей князі зібралися у Тмутаракані. [28][37]
1076 - Володимир Всеволодович та Олег Святославович із поляками ходили проти
чехів. [37][52]
27.12.1076 - До 01.01.1077 - Княжіння в Києві Ізяслава. [43]?
01.01.1077 - До 15.07.1077 - уперше - княжіння у Києві Всеволода Ярославича син Ярослава Володимировича, князь переяславський, ростово-суздальський,
бєлозерський, смоленський, чернігівський. Посадив у Чернігові сина свого
Володимира Мономаха, а Волинь віддав синові Святослава Олегові. [37][43] з
1076[40]
15.07.1077 - До 03.10.1078 повернення у трете Ізяслава на київський престол із
допомогою польського короля Болеслава ІІ після миру укладеного із Всеволодом на
Волині. Всеволод зайняв чернігівський престол. [8][37]
1077 - Коронація київського князя Ярополка Ізяславовича Григорієм VІІ. Перший
король на Україні. [19][43]
1077 - В літописах появився термін назви землі «Волинь». [46]
1077 - Ігуменом Києво-Печерського монастиря обрано пру Никона. [46]
1078 - Ярополк, син Ізяслава - володимирський князь. [43]
1078 – Олег Святославич втік в Тмутаракань. [52]
25.08.1078 - Олег Святославович і Борис Вячеславич набрали військо з половців і
косогів (черкесів), напали на Чернігівщину і розбили військо Всеволода
Ярославовича. Всеволод звернувся за допомогою до Ізяслава. [37][52]
03.10.1078 - Військо Ізяслава та Всеволода Ярославовича перемогло у битві в
урочищі Нежатина Нива на Десні біля Чернігова військо Бориса та Олега. У битві
загинув Ізяслав Ярославич, Гліб Святославич та Борис, Олег утік у Тмутаракань.
Ізяслава поховали в Десятинній церкві.[37][28][40][46][52]
03.10.1078 - До 13.04.1093 - Княжіння в Києві Всеволода Ярославича, сина
Ярослава Мудрого. Активно боровся за єдність Київської держави. Жінкавізантійська царівна. Сина Мономаха женив на донці англійського короля, доньку
віддав за шведського короля. [48]
1079 - Перемога Володимира Мономаха над половцями під м. Варва біля Прилук. [43]
1079 – Олег Святославич по зрадницьки схоплений половцями і відданий у Візантію.
Провів 4 роки на о. Родос. [52]
1079 – Роман Святославич організував похід на Київ проти Всеволода Ярославича.
Всеволоду вдалося підкупити половців. Роман Мвятославич вбитий у суперечці з
половцями. [52]
1080-1084 – Іван ІІ - митрополит київський, написав «Правило Якову Черноризцу».
[43]
1081 - Володар, син Ростислава - перемишлянський князь. [43]
1083 - Євпраксію, дочку Всеволода Ярославовича, відправили у Саксонію. МУ
1083 – Олег Святославич повернувся із Візантії і зайняв Тмутараканський стіл.
[52]
1084 - В літописі «Повісті временних літ» згадується місто Дорогобуж на Волині,
де правив князь Давид Ігоревич. [43]
1084-1124 - Князювання у Галичині (Володимирі-Волинському) братів Рюрика,
Володаря й Василька Ростиславовичів - синів Ростислава Володимировича
Тмутараканського. Початок Галицького князівства. [25][43][48][52]
1084 - Брати Ростиславовичі відвоювали Червенські городи. [10]
1084 - Всеволод Ольгович захищав Олешки - порт біля Херсона.
1085 - Перша літописна згадка про Луцьк. [40][43]
1085 - Рюрик, син Ростислава - князь перемишлянський. [43]
1085 - Давид Ігоревич - князь володимирський. [43]
1086 - Василько, син Ростислава - теребовлянський князь. [43]
1086 - Письмова згадка про Звенигород на Галичині. [43]
1086 - Весілля Євпраксії з маркграфом Генріхом. МУ
27.06.1087 - Помер Генріх - чоловік Євпраксії. МУ
1087 - Засновано Перемишльське єпископство. [43]
1087-1092 - Княжіння у Червенських городах Рюрика Ростиславовича сина Ростислава
Володимировича Тмутараканського. [8]
1088 - Помер митрополит Никон (Іларіон). [43]
1089 - Дочка Всеволода Євпраксія вийшла заміж за німецького імператора Генріха
ІV (Людігеро-Удо) після смерті його дружини Берти і прийняла ім'я Адельгейди.
Пізніше став не поважати її і вів розпусне життя. МУ [43]1088[52]
1089 – Іван ІІІ - митрополит Київський. [43]
1089-1097 - Єфрем - митрополит Київський, єпископ переяславський, русич. [43]
1090 - На Русі запроваджено свято «Перенесення мощей св. Миколая” [43]
1090 - Розпочато будівництво Хустського замку. [43]
1092 - Смерть Рюрика Ростиславовича. Червону Русь поділили молодші брати
Володар-Перемишль, Василько - Теребовлю. Боролися за від'єднання від Києва.
[8][52]1093[43]1094[48]
1092 - Похід теребовлянського князя Василька з половцями на Польщу. [10][40][43]
1092-1124 - Володар - князь теребовлянський. [43]
1092 - Напад половців на руські землі по р. Сулі. [40][43]
1093 – За наказом переяславського князя Ростислава Всеволодовича, утопили монаха
Григорія Печерського, який передбачив поразку свого князя від половців. [52]
1094
26.05.1093 - Половецький хан Боняк побив київські війська над Стугною під
Трипіллям. Загинув, під час переправи через р. Стугну, переяславський князь
Ростислав Всеволодович. [10][40][52]1094[43]
1093 - Євпраксія втікає з Верони, з під нагляду Генріха ІV, із допомогою його
сина Конрада до тосканської маркграфині Матильди в Каносси. МУ[52]
13.04.1093 - Помер Всеволод Ярославич - київський князь. Помер, заразившись
чумою. Похований у Софіївському соборі. [37][48]
24.04.1093 - До 16.04.1113 - княжіння Святополка Ізяславича у Києві - син
Ізяслава Ярославовича, сина внука Ярослава Мудрого-князь полоцький,
новгородський, туровський. Кияни хотіли Володимира Мономаха, але він відмовився
на користь Святополка. [8][11][37][43][48]
1094 – Тмутараканський князь Олег Святославич з допомогою половців здобув
Чернігівське князівство. [52]
1094-1095 - Знищення посівів сараною, голод на Русі. [43]
1094-1097 - Боротьба Тмутараканського князя Олега Святославовича за київський
княжий стіл. [40]
1095 - Похід угорського короля Володислава на Галичину. [10][43]
24.02.1095 – Князь Володимир Мономах у Переяславі вбив половецьких князів Кітана
і Ітлара. [52]
01.03.1095 - На церковному зборі у П'яченці по просьбі Євпраксії засудили
Генріха ІV і скинули з престолу за знущання над нею. МУ
1095 - Другий Києво-Печерський Звід. [43]
1095-1099 - Перший хрестовий похід. [17] 1096[19]
19.07.1096 - Володимир Мономах-переяславський князь розбив половців над
Трубежем. [10][43]
20.06.1096 - Половецькі хани Боняк, Куря й Тугорканзнову пограбував довкілля
Києва і Переяславську землю. [37][52]25.05.[24][37][40]
1096 – Новгородський князь Мстислав Володимирович, син Володимира Мономаха,
розбив чернігівського князя Олега Святославовича і змусив його взяти участь у
Любецькому зїзді.
кін. 10.1097 - З ініціативи Володимира Мономаха укладено союз руських князів в
Любечі на Дніпрі для боротьби із зовнішніми ворогами. У нараді брали участь
Святополк Ізяславич - київський, Володимир Всеволодович Мономах-переяславський,
Олег Святославич - чернігівський і брат його Давид смоленський, Василько
Ростиславович - теребовлянський, Давид Ігорович - володимиро-волинський. Не було
новгородського і полоцького князів. На нараді закріплено князівства: Галич за
лінією князя Ростислава Володимировича (Давиду Ігоровичу - Володимир-Волинський,
Володареві Ростиславичу - Перемишль, Василькові - Теребовлю), Чернігів та
Муромсько-Рязанську землю - Святослава Ярославича (Данилові, Олегові та
Ярославові), Переяслав і Ростовську землі - Всеволода Ярославича (Володимиру
Мономаху), Київ Волинь та Турово-Пінщину - Ізяслава Ярославича (Святополкові Київ, Давидові Ігоровичу - Волинь). [43][48][52]11. [40] З’їзд князів у Городку.
[43]Олег Святославич одержав Новгород-Сіверське князівство. [52]
07.11.1097 - Давид Ігоревич - волинський князь,за намовою Святополка Ізяславича
запросив в гості Василька, зв'язали і відвезли у Звенигород де Василькові
Давидові конюхи викололи очі. Коли перевезли Василька до Давида у Володимир,
Володар - Перемишлянський князь визволив його і попалив пограничні землі.
Святополк за дорученням Володимира Мономаха заволодів Володимирським князівством
Давида Ігоревича. [8][25][37][48][52]
1097 - Євпраксія переїхала до Угорщини, а пізніше до матері на батьківщину. МУ
1097 – Половецький хан Боняк напав на київську землю. [52]
1097-1104 - Миколай - митрополит Київський, грек. [43]
1099 – Василько Ростиславич разом із братом Володарем розбив київського і
смоленського князів на «Рожні полі», на захід від Золочева, вододіл Серету й
Бугу. [48][52]
1099 - Святополк захотів прилучити до себе і Галицьку землю. Перемога Володаря
Ростиславовича, перемишлянського князя та Василька Ростиславича із половецьким
ханом Боняком над угорським королем Коломаном і Святополком Київським на
р. Вигор (Сян) біля Перемишля, який хотів забрати Володимирське й Галицьке
князівства. Захопив Торчеськ. [10][25][46] Під Перемишлем на р. Вигор. [43][48]
1099 - Здобуття хрестоносцями Єрусалиму. [19]
1099 - Мстислав, син Володимира - володимирський князь. [43]
1099 - Давид Ігоревич - утрете володимирський князь. [43]
1099 – Половецький хан Боняк допомагав князю Давиду Ігоревичу заволодіти
Володимиром і Луцьком. [52]
10.08.1100 - З'їзд князів у Вітачеві (під Києвом за Дніпром).Князі позбавили
Давида Ігоревича Володимирського князівства, а дали йому Дорогобуж ( малі міста
Острог, Божський, Дубен, Чорторійськ). Розподіл земель прийнятий у Любечі
відмінили.[52] 30.08.[37][48]
1100 - Ярослав, син Святополка - володимирський князь. [43]
1100 - Згадка в Іпатівському літописі про м. Острог. [43]
1101 - З’їзд князів на Золоточі. Обговорювали боротьбу з половцями. [43]
1102-1138 – У Польщі правив Болеслав ІІІ Кривоустий, син Владислава І Германа.
[52]
03.1103 - З'їзд князів (Святополка й Мономаха) поблизу Долобського озера під
Києвом. Вирішили весною рушити на половців. [26][52]1102[43]
03.1103 - Згадка про застосування коней у землеробстві на Долобському з'їзді
князів. [28]
30.03.1103 - Руські князі зібралися проти половців на о. Хортиця на чолі з
Святополком Ізяславовичем. [37]
04.04.1103 - Вдалий похід руських князів на половців. Розгром їх на р. Сутань.
Загинуло 20 половецьких ханів. [10][19][43][52]
1103 - Сарана знищила посіви й траву. [43]
XІ - Гривня дорівнювала 20 ногатам або 25 кунам, 100 вивірцям, 100 векшам.
1104-1122 - Никифор - митрополит Київський, грек, написав «Посланіє Володимиру
Мономаху». [43][52]1103[52]
1105 – Половецький хан Боняк напав на київську землю. [52]
08.02.1106 - Князь Володимир Мономах закінчив «Повчання». [29][43]
1106-1108 - Спорудження Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерського монастиря.
[40][43]
1106-1108 - Подорож ігумена Даниїла до Святої Землі. [43]
1106 - Укладання ігуменом, одного з чернігівських монастирів, Данилом
літературного твору «Життя й ходіння Даниїла, Руської землі ігумена». [40]
07.08.1107 - Помер Генріх ІV - колишній німецький імператор. Євпраксія вступила
у Андріївську жіночу обитель. МУ 07.07.
12 08.1107 - Вдалий похід руських князів на половців і розгром ханів Боняка й
Шарукана Старого під Лубнами. [9][10][40][43][52]
15.02.1108 - Землетрус. [37]
1108-1113 - Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору. [40][43]
1108-1114 - Походи руських дружин і польського князя Болеслава ІІІ Кривоустого в
Прибалтику. [40]
1108-1175 - Жила Євпраксія - дочка Володимира Мономаха, перша жінка - лікар у
Європі, написала грецькою мовою трактат про мазі «Алліма». В 1122 р. вийшла
заміж за візантійського царя Олексія Комнена, прийняла ім’я цариці Зої. [43]
1071-1109[46]
02.12.1109 - Воєвода Володимира Мономаха Дмитро Ігорович ходив на Дон проти
половців. [37]
1109 - Відкрито найстаріший університет у Болоньї. [19]
09.05.1109 - Померла Євпраксія - жінка німецького імператора. МУ[52]
1109 - Посли папи римського до Києва. [43]
1110 - Розорення половців Переяславської й Київської земель. [40]
1110-1137 - Берестяні грамоти знайдено у Львівський обл. [Я]
1111 - Другий Долобський з'їзд князів. [28]
1111-1120 - Київський літопис. [43]
24.03.1111 - та 27.03. Розгром Володимиром і руськими князями половців на Дону
на потоці Дегія. Захоплення половецьких міст Шарукань і Сугров на р. Сіверський
Донець,[40][37][48][52]
04.04.1113 - Володимир Мономах розбив половців над р. Сольницею. [П]24.03. [43]
кін.
1111 - Ярослав, син Святополка, переміг ятвягів. [37]
16.04.1113 - Помер Святополк Ізяславович - київський князь. Похований у Києві, в
Михайлівському монастирі. [8][37][48]
20.04.1113 - Народне повстання в Києві проти бояр і купців після смерті
Святополка, якого кияни не любили..Запросили на престол Володимира Мономаха.
Погром євреїв-лихварів та боярина Путяти Вишатича у Києві за спекуляцію хлібом,
сіллю. [8]
20.04.1113 - До 19.05.1125 - княжіння у Києві Володимира Мономаха - син
Всеволода Ярославича, внук Ярослава Мудрого - князь ростовський, смоленський,
володимиро-волинський, смоленський, чернігівський, переяславський, відновивши
великокнязівську владу. Князь смоленський з 1067 р., чернігівський з 1078
переяславський з 1093 р. Запрошений киянами. Завершив 83 великі походи.,
[8][19][43]
1113 - З'їзд князів у Берестові. [28][43]
1113 - Напад половців на пограничні області. [10]
1113 - Укладання «Уставу» Володимира з обмеженням лихварських відсотків,
доповнення до Руської правди. [40][8]
1113 - Створення першої редакції літопису «Повість временних літ» монахом
Нестором. [9][19][22][40][43][52]
10.11.1113 - Померла кн. Анна - засновниця першої дівочої школи. [43]
1113 - Спорудження у Києві церкви Спаса на Берестові. [40]
1113-1132 - Княжіння у Переяславі Ярополка Володимировича. [40]
17.08.1114 - Помер давньоруський живописець Аліпій (Алімпій) Печерський.[52]
02.05.1115 - У новоосвячену кам'яну церкву у Вишгороді перенесено прах Бориса та
Гліба. [37]1185
1115 - Створено «Мстиславове євангеліє». [26]
1115 - Володимир Мономах побудував міст біля Києва через Дніпро. [36][43]
1116 - Печеніги і торки повстали проти половців і піддалися київському князю.
[10]
1116 - Ярополк Мономахович зруйнував половецькі городи Шарукань, Сугров і Балин
над Сіверським Дінцем. [10][40][43][52]
1116 - Володимир Мономах обложив Смоленськ. [10]
1116 - Володимир посадив посадників на Дунаю. [37]
1116 - Укладання ченцем Видубицького монастиря Сильвестром другої редакції
«Повісті временних літ». [40][43]
1117 - Укладання «Повчання» Володимира Мономаха. [40][52]
1117 - Роман, син Володимира - волинський князь. [43]
1118 - Ярослав Святополкович, князь володимирський, незадоволений тим, що
Володимир Мономах перевів з Новгорода під Київ у Білгород свого сина Мстислава,
як претендента на київській стіл, посварився зі своєю жінкою, онукою Володимира,
дочкою Мстислава. Володимир обложив Володимир-Волинський і після двомісячної
облоги Ярослав здався, а потім утік в Угорщину. [37][48]
1118 - Укладання третьої редакції «Повісті временних літ». [40][43]
1120 - Андрій, син Володимира - володимирський князь. [43]
1120-1123 - Спорудження у Чернігові Борисоглібського собору. [40][43]
1120-1128 - Федором «угринцем» переписується для Новгородського Юрієвського
монастиря Євангеліє. [40]
1120-1130 - Укладання нової редакції зведення правових норм на Русі - Руської
правди.
1122 - Поляки захопили Володаря на ловах після зради поляка Петра Власта, який
служив Володарю. Брат Василько й син Володимирко викупили його за 200(20000)
гривен срібла. [10][25][48]
1122-1130 - Микита - Київський митрополит, грек. [43]
15.05.1123 - Ярослав Святополкович, угри, ляхи, Василько та Володар обложили
Володимир-Волинський, але не взяли його. Ярослава Святополковича вбили два
поляки. [37][48]
1123 - З’їзд князів у Києві. [43]
28.02.1124 - Помер Василько Ростиславович - теребовлянський князь. [46]
19.03.1124 - Помер Володар - галицький князь. Сини Володаря: Ростислав одержав
Перемишль, Володимирко - Звенигород, Сини Василька: Юрій (Григорій) - Галич
(Теребовлю), Іван-Теребовлю (Галич). [8]([25])
1124-1153 - Володимирко, син Володаря - галицький князь. [43]?
1124-1141 - Князювання Івана, сина Василька у Галичі. [25]
1124 - У Києві згоріло біля 600 церков.
1125 - Ростислав,син Володаря - Перемишлянський князь. [43]
1125 - Іван, син Василька Ростиславича - теребовлянський князь. [43]
1125 - Володимирко, син Володаря Ростиславича - звенигородський князь. [43]
1125 - Напад половців на пограниччя. Розгром переяславським князем Ярополком
Володимировичем половців на р. Сулі. [10][40][43]
19.05.1125 - Помер Володимир Мономах. Похований у Софії. [29][37][43][48] 24.05.
[П][22]
20.05.1125 - До 15.04. 1132 - княжіння Мстислава Володимировича у Києві-сина
Володимира Всеволодовича Мономаха та дочки англійського короля Гаральда І князь новгородський, ростовський, новгородський, смоленський, білгородський.
Вдалі походи на литовців. Завершення періоду єдності на Русі. Підкорення
половецьких князів. [8][11][37][43]
1126 - Помер Ростислав. Володимирко об'єднав Звенигород і Перемишль у Галицьке
князівство. Галич - столиця. [25]
1126 - Перший виборний посадник у Новгороді. [19]
1126 - Володимирко з Ростиславом воювали польське пограниччя. [10]
09.03.1130 - Народився Кирило Туровський - культурний діяч Київської Русі.
[Д][43]
1130-1147 – Михаїл - митрополит Київський, грек. [43]1130-45 [52]
1131 - Похід руських князів Всеволода, Ізяслава і Ростислава Мстиславичів на
Чудь і повернення чудських племен під владу київського князя. [40]
1132 - Мстислав, син Володимира Мономаха, ходив на литовців. [10]
15.04.1132 - Помер київський князь Мстислав - син Володимира, останній сильний
київський. Похований у монастирі св. Федора. Остаточний розпад Київської
Держави. [28][43][48]
17.04.1132 - До 18.02.1139 - княжіння у Києві Ярополка Володимировича - брата
Мстислава Володимировича, син Володимира Всеволодовича Мономаха - князь
переяславський. [8][43][52]
1132-1136 - Спорудження на Подолі посадського храму церкви Богородиці Пирогощі.
[40][43]
1132-1138 - Боротьба між чернігівськими князями Ольговичами - Всеволодом,
Святославом і Ігорем та Юрієм Володимировичем Долгоруким за київський престол та
Переяславль. [40]1132-1135[52]
1134 - Ізяслав, син Мстислава Володимировича, володимирський князь. [43]
1135 - Чернігівські князі Ольговичі спустошили Переяславщину і розбили військо
київського князя і змусили його від дати їм Посем'я. [28]
1138 - Ольговичі зробили похід проти київського князя з метою захоплення Києва
та Новгорода. До битви не дійшло. [28]
1139 - Розгром галичанами (Ярополком) з угорцями польського короля Болеслава
Кривоустого під Галичем. [Г]
18.02.1139 - Помер Ярополк Володимирович.
22.02.1139 - До 04.03. 1139 - княжіння у Києві В'ячеслава Володимировича - син
Володимира Всеволодовича Мономаха, князя смоленського, туровського,
переяславського, київського, туровського, переяславського, туровського і
пінського, пересопницького й дорогобузького, вишгородського, київського,
вишгородського, київського. [37][43]
05.03.1139 - До 01.08.1146 - княжіння у Києві Всеволода Ольговича - сина
чернігівського князя Олега Святославовича, правнук Ярослава Мудрого, князь
чернігівський. Чернігівські князі Ольговичі вигнали Всеволода і посалили на
київський престол Всеволода Ольговича. [28][37][43]
1140 - Мстислав Мономахович розбив половців і прогнав їх за Він. [10]
1140 – Вперше згадується Галич в Іпатіївському літописі.
1140 – Заснування, під Києвом, чернігівськими князями Ольговичами Кирилівського
монастиря й будівництво кирилівської церкви. [40]
1141 - Смерть Василькових синів Юрія та Івана. Володимирко став князювати в
Галичині. [8]
1141 – Звенигородський князь Берладник Іван, син перемишльського князя
Ростислава Володаревича, розпочав війну із своїм дядьком,Володимиром
Володаревичем, за галицький княжий стіл. [52]
1141-1154 – Київським митрополитом був Климентій Смолятич. [52]
1141-1144 - Об’єднання князем Володимирком Володаревичем галицьких земель і
утворення Галицького князівства. Боротьба Володимира за Волинь з київським
князем Всеволодом ІІ Ольговичем. [40][52]
1142 - Святослав, син Володимира - володимирський князь. [43]
1142 - Шведи, які направлялися у Фінляндію, захопили 3 човни новгородських
купців.
21.10.1143 - Помер Микола Святоша - засновник бібліотеки Печерського монастиря.
[43]
1144-1152 - Княжіння Володимирка Володаревича, син Володаря Ростиславича, в
Галицькому князівстві. [11][52]
26.03.1144 - У Києві випав на Великдень великий сніг. [37]
1144 - Володимирко Володаревич переносить столицю з Перемишля до Галича. Земля
стала називатися Галичиною. [8][46][48]1141[43][52]1140[43]1144
01.1144 - Галицький князь Володимирко поїхав у Тисменицю на полювання, а бояри
Галича незадоволені Володимирком, який зазнав невдачі у боротьбі за Волинь і
підпорядкування Галича Києву, скориставшись цим, підняли повстання і запросили
зі Звенигорода на князювання Івана Ростиславича (Берладника). Тримав три тижні
Галич в облозі. Іван берладник втік на Дунай.[52]1145[43]
1144 - Похід польського короля Владислава ІІ на Галичину. [10]
осінь 1144 - Похід руських князів (волинського, чернігівського,
переяславського, туровського) на Галичину з метою приєднання її до Києва. В
поході брали участь поляки й угри. Володимирко сплачує київському князю
Всеволоду 1400 гривен срібла. [8][48]
19.11.1144 - Закінчено переписування перших 228 аркушів Галицького Євангелія.
[44]
1144 - Засновано Кирилівський монастир. [46]
1144-1146 - Боротьба київського князя Всеволода Ольговича з галицьким князем
Володимирком за Галицьку землю. [40]
18.02.1145 - Володимирко вигнав Івана Ростиславича Берладника із Галича,
позбавлений Звенигородського князівства він втік на землі нижнього Дунаю.Після
цього Берладник перейшов в Київ, до Святослава. У 1146 р. він був у Вятицькому
уділі, після чого перейшов до Ростислава Смоленського, а у кінці 1149 р.
перекинувся до суздальського князя Юрія Долгорукого, який його ув'язнив. У
1158 р. він утік у свій Берладський уділ. [25]1144[52]
1145 - Заснування єпископства в м. Галичі. [43]
01.08.1146 - Помер Всеволод Ольгович. Зібрав князів і заставив їх присягти
братові Ігореві, як київському князеві. [37][48]
01.08.1146 - Чернігівські князі Ольговичі Ігор і його брат Святослав після
смерті Всеволода зібрали віче, щоб установити князем Ігоря. Кияни повстали проти
бояр і розграбували їх двори. Ольговичі придушили повстання. [28]
01.08.1146 - До 13.08.1146 - княжіння у Києві Ігоря Ольговича, син Святослава
Ольговича, князь городець - юрївський і рогачевський, путивльський. [37][43][52]
13.08.1146 - До 01.09.1149 уперше - княжіння у Києві Ізяслава ІІ Мстиславича сина Мстислава Володимировича, князь курський, полоцький, переяславський,
мінський, туровський і пінський, володимиро-волинський і берестейський,
переялавський. Зайняв престол у результаті повстання київлян проти бояр і
Ольговичів. В союзі з колобуками розбив дружину Ігоря Ольговича, взяв його в
неволю, заточив в монастир. Розірвав церковний зв'язок з Константинополем.
Призначив Київського митрополита. Боровся за підпорядкування Галичини Києву.
Галицький князь Володимирко вдався за допомогою до суздальського князя Юрія
Долгорукого. [8][11][37][48][52]
1146 - Святослав, син Всеволода - бузький князь. [43]
1146 - Перша історична згадка про дзвони на Русі (у Путивлі). [43]
1146 - Ізяслав вдруге володимирський князь. [43]
1146-1147 - Повствання селян в Чернігові. [43]
27.08.1147 - До поч.1154. Митрополитом обрано Климентія Смолятича. Другий
Київський митрополит із русичів. [52][37]27.07. [31]
1147 - Церковний собор у Києві скликаний Ізяславом. [43]
1147 - Вбивство князя Ігоря у Києві. [43]
1147 - Вперше в літописах згадується Москва. Москва - загальна назва угрофінських племен, які поклонялися фінському божеству Мокосу. Їхня релігія юдаїзм
- релігія Хозарського каганату. Москва з фінської-каламутна вода. [9]
1147-1149 - Боротьба Ізяслава ІІ з суздальським князем Юрієм Долгоруким за
київський престол. [8][40][43]
1148 - Ростислав, син Юрія - бузький князь. [43]
1148 - Святополк, син Мстислава Володимировича - володимирський князь. [43]
23.08.1149 - Перемога Юрія Долгорукого над Ізяславом ІІ на р. Трубеж. Ізяслав
втік у Володимир. [37]
02.09.1149 - До 20.08.1150 - уперше - Княжіння у Києві Юрія Володимировича
Долгорукого у Києві, наймолодшого сина Володимира Мономаха. [37][43]
1149 - Ізяслав втрете володимирський князь. [43]
20.08.1150 - кілька годин удруге - княжіння у Києві Вячеслава Володимировича-син
Володимира Всеволодовича Мономаха. [37]
1150 - Угорський король Геза напав на Галичину на просьбу Ізяслава ІІ. [10]
20.08.1150 - до 27.08.1150 удруге - княжіння у Києві Ізяслава ІІ Мстиславовича.
[37]
28.08.1150 - До 06.04.1151 - удруге - княжіння Юрія Володимировича Долгорукого.
Після поразки вернувся в Суздаль. [8][11][37]
28.08.1150 - Галицький князь Володимирко зустрівся в урочистій обстановці з
суздальським князем Юрієм Долгоруким на могилі князя Олега у Києві. Ізяслав втік
з Києва. [25]
1150 - Зїзд князів у Пересопниці. Укладено угоду про взаємодопомогу і дружбу.
[43]
06.04.1151 - до 13.11.1154 утрете - княжіння у Києві Ізяслава ІІ Мстиславовича.
З 08.04.1151 княжив разом з Вячеславом Володимировичем утрете. Зайняв престол з
допомогою угорців. [8][11][37][43]
05.05.1151 - Перемога Ізяслава ІІ над Юрієм Долгоруким та половцями на р. Рут
біля могили Перепатихи. [37][43]
1152 – Мстислав Ізяславович, великий князь київський ? , розбив половців на
р. Орелі (Угле) і відвідав Монастирський острів на Дніпрі.
1152 - Володимир, син Ярослава Мудрого, галицький і волинський князь. [43]
1152 - Перша літописна згадка про м. Глухів. [43]
1152 - Святополк, вдруге - володимирський князь. [43]
1152-1157 - У Галичі побудовано Успенський собор. [43]
1152 - Угорський король Геза з Ізяславом напав на Володимирка. [10]
1152 – Переяславський князь Мстислав Ізяславович двічі розбив половців. [52]
1153 - Похід Юрія Долгорукого на Київ. [43]
02.1153 - Смерть Володимирка-Галицького князя. [8][48]
1153-1187 - Князювання Ярослава Осмомисла сина Володимирка в Галичі. Розширив
Галицькі володіння до гирла Дністра. [9][11]1152[19]
14.11.1154 - Помер Ізяслав ІІ у Києві. [37][46]
14.11.1154 - до 08.12.1154 утрете (з 15.11.1154 - разом з Святославом
Всеволодовичем-уперше) - княжіння у Києві Вячеслава Володимировича. [37]
10.11.1154 - Помер Вячеслав Володимирович - київський князь. [37]
14.11.1154 – Помер київський князь Ізяслав Мстиславич. [52]?
15.11.1154 - Ізяслав Давидович- князь чернігівський розбив Ростислава
Мстиславича при підтримці половців.
1154 - Бій під Теребовлею за Погоринну область. Київський князь Ізяслав розбиває
галичан, дружину князя Ярослава Осмомисла (полонених вирізує). [43]
08.12.1154 - До 15.12.1154. З 08.12 до 10.12.1154 разом з Вячеславом
Володимировичем (кінець його третього княжіння)-уперше - княжіння Ростислава
Мстиславича -сина Мстислава Володимировича-князя смоленського, новгородського,
київського. Сів у Києві на запрошення Вячеслава і Всеволода. [37][43]
16.12.1154 - До 20.03.1155-уперше - княжіння у Києві Ізяслава ІІІ, сина Давида
Святославовича з Чернігівської династії, князя чернігівського, вщижського і
ормінського, новгород-сіверського, стародубського, курського, сновського,
чернігівського, київського, чернігівського, корчеського, київського, вятицького,
київського. [37]
1154 - Ярослав, син Ізяслава - володимирський князь. [43]
1154 - Володимир, син Мстислава - володимирський князь. [43]
20.03.1155 - До 15.05.1157 - утрете - княжіння у Києві Юрія Володимировича
Долгорукого. Зайняв Київ без бою. [37] після несподіваної смерті Ізяслава. [43]
1155 – Андрій Боголюбський, син юрія Долгорукого, перебрався із Вишгорода до
Володимира на Клязьмі. Забрав із собою ікону Божої Матері, яка пізніще стала
називатися, в Москві, Володимирською. [52]
1155 - Похід галичан проти половців під Канів. [43]
1155 - У літописах згадується Біла Церква. [43]
1155-1227 - Жив Чингісхан Темучін - великий хан Монголії. [Я]
1156 - Мстислав Ізяславович - володимирський князь. [43][43]
1156-1158 - Констянтин - митрополит Київський, грек. Призначений
Константинопольським патріархом замість К. Смолятича, що привело до заворушення.
Помер у Чернігові. [43][52]
15.05.1157 - Помер у Києві Юрій Долгорукий з перепою. Повстання у Києві після
смерті Юрія Долгорукого. Пограбували його двір і його прибічників. [37][43]
1157 - Хрестовий похід шведів на Фінляндію.
19.05. 1157 - До 21.12.1158-удруге - княжіння у Києві Ізяслава ІІІ Давидовича.
[37][43]
09.1158 - В Іпатієвському літописі згадується м. Берладь, тепер Бирладь у
Молдові - поселення вільних людей, попередників козаків-запорожців. [Г][43]
09.1158 - Загін у кількості 6000 чоловік на чолі з князем Іваном Ростиславовичем
- Берладником нападав на купців у Подунав'ї. [28]
22.12.1158 - До 12.04.1159 уперше - княжіння у Києві Мстислава Ізяславича з роду
Мономаховичів, сина Ізяслава Мстиславича, князя переяславського,
пересопницького, луцького, володимиро-волинського, трепольського і
білгородского, канівського, київського, володимиро-волинського, київського,
володимиро-волинського. [37]
12.04.1159 - До 12.02.1161 - друге княжіння Ростислава І Мстиславовича,
Смоленського князя, якому передав стіл Мстислав Ізяславович. [37][43]
1159 - Подунайські Берладники напали на Олешню (біля Херсона). Ростислав
Мстиславович розбив їх біля болгарського побережжя.
1159 - Боротьба у Галицькому князівстві між боярською опозицією на чолі з Іваном
Берладником і князем Ярославом Осмомислом. Змова княжого дорадника Гліба Патоки
проти князя Ярослава Осмомисла з метою вбивства князя. Ярослав мав за жінку
доньку Ю. Долгорукого Ольгу, але не любив її. Змушена була втікати із сином
Володимиром в Польщу. [43][40][48]
12.02.1161 - До 06.03.1161-утрете - княжіння у Києві Ізяслава ІІІ, сина Давида
Святославовича з Чернігівської династії, розбивши разом з половцями Ростислава.
Захоплений у полон і потім вбитий під Білгородом Мстиславом Ізяславовичем.
[37][43]
06.03.1161 - До 14.03. 1167 - утрете - княжіння Ростислава І Мстиславича-сина
Мстислава Володимировича-князя смоленського, новгородського, київського. Помер у
Києві. [37]
1161 - Помер або отруїли князя Берладника греки в м. Солуні (м. Фессалоніках у
Візантії), куди він втік після смерті Ізяслава. [48]
1161-1163 - Теодор - митрополит Київський. [43]
1163 - Початок будівництва Нотр-Дам у Парижі. [19]
1164 - Під час повені у Дністрі біля Жидачіва потонуло 300 возів. [36]
23.05.1164 - Шведи почали штурм Ладоги на кораблях. Новгородський князь
Святослав відогнав їх.
1164 - Укладання в Галицько-Волинській землі «Добрилового Євангелія». [40]
1164-1167 - Іван ІV - митрополит Київський, грек. [43]
1166 - Похід Ростислава Мстиславовича на половців разом з 12 руськими князями.
Дійшли до Канева і повернулися. [28]
14.03.1167 - Помер у дорозі з Новгорода під Смоленськом (Києві) Ростислав
Мстиславович - київський князь. [37][48]
20.03.1167 - До 09.05.1167 уперше - князювання у Києві Володимира Мстиславовичасина Мстислава Володимировича, князя городецько-остерського, луцького,
дорогобузького, володимиро-волинського, трепольського, котельницького,
володимиро-волинського, полонійського і дорогобузького, київського. [37]
09.05.1167 - До 15.05.1167 - княжіння у Києві Ярополка Ізяславича, сина Ізяслава
Мстиславича, князь бужський, київський, бужський. [37]
15.05.1167 - До 12.03.1169 удруге - княжіння у Києві Мстислава Ізяславича з роду
Мономаховичів, сина Ізяслава Мстиславича, волинського князя, князь
переяславський, волинський. Сів у Києві з допомогою галицького князя Ярослава,
берендичів, торків і печенігів. [37][43][48]
1167-1182 - Констянтин ІІ - митрополит київський, грек. [43]
07.03.1168 - Помер Ярополк Ізяславович - князь київський і бужський. [37]
31.03.1168 - Повернулися у Київ руські князі після вдалого походу на половців.
[37]
1168 - Похід галичан на половців під Канів. [43]
1168 – Останній раз згадується про печенігів у складі чорних колобуків. [52]
12.03 1169 - Погром Києва Андрієм Боголюбським, суздальським князем. Його вбито
в Боголюбово). Народився у Боголюбово. Вивіз з Києва усі дзвони та ікону
Вишгородської Богоматері. Брав участь князь Новгород-сіверський Ігор
Святославович. Обороняв Київ Мстислав Ізяславич. Відступив на Волинь.
[4][19][46][52]10.02. [20][43]08.03.
12.03.1169 - До 20.02.1170 уперше - князювання у Києві Гліба Юрійовича, сина
Юрія Володимировича, брата Андрія Боголюбського, князя городець-остерського,
переяславського, канівського, пересопницького і дорогобужського,
переяславського, городець-остерського, київського, переяславського, київського.
Правив від імені брата. [37][28][43]
1169 - Напад половецьких орд на Київ. [40][46]
1169 - На Русь прибули папські посли. [43]
1169-1187 - Князювання у Переяславі Володимира Глібовича. [40]
1170-1195 - Всеволод, син Мстислава - володимирський князь. [43]?
1170-1187 – Роман Мстиславич – володимиро-волинський князь. [52]
22.02.1170 - до 13.04.1170 утрете - княжіння у Києві Мстислава Ізяславича з роду
Мономаховичів, сина Ізяслава Мстиславича. [37]
13.04.1170 - до 20.01.1171 удруге - князювання у Києві Гліба Юрійовича, сина
Юрія Володимировича. [37][28][43]
1170 - Бельз стає столицею князівства. [43]
1170 - Спалено на вогні Настю Чагровичівну, любку Ярослава Осмомисла. Від неї
Ярослав мав сина Олега. Бояри направили Олега в заслання. Жінка Ольга змушена
втекти у Володимир Суздальський. Через 10 років померла посттригшись в ченці.
[43][48]
1170 - З’їзд князів у Києві. [43]
20.01.1171 - Помер Гліб Юрійович. У Києві стали правити смоленські князі
Ростиславовичі. [28] 1172 у Переяславі. [43]
05.02.1171 - до 10.05.1171 удруге - князювання у Києві Володимира Мстиславовичасина Мстислава Володимировича. [37] сина Мономаха. [43]
12.05.1171 - До 01.07.1171 уперше - князювання у Києві Михалко Юрійовича, сина
Юрія Володимировича Долгорукого.
29.06.1171 - Згадується Лтава на Ворсклі під час походу Ігоря Святославича на
половців. [37] 1174[7]
01.07.1171 - сер. 02.1173 уперше - княжіння у Києві Романа Ростиславовича-сина
Ростислава Мстиславовича, князя смоленського, київського, смоленського,
київського, білгородського, київського, новгородського, смоленського із
смоленських князів. [37] 1171 [43]
20.05.1172 - Освячено новий храм Бориса і Гліба у Вишгороді.
1172 - Поразка Андрія Боголюбського під стінами Вишгорода. [43]1173 [52]
18.02.1173 - до 23.03.1173 удруге - князювання у Києві Михалко Юрійовича, сина
Юрія Володимировича Долгорукого. [43]
1172 – Угорським королем став Бела ІІІ.[52]
1173 - Княгиня Ольга втекла із сином Володимиром в Польщу.
1173-1205 - Князювання на Волині Романа Мстиславовича. З 1168 р князював у
Новгороді. [9][43]
24.03.1173 - До 06.09.1173 уперше - княжіння у Києві Рюрика Ростиславовича, сина
Ростислава Мстиславовича, князя пороського і торчського, вручійського,
новгородського, київського, білгородського і вручійського, київського і
вручійського поперемінно. [37]
06.09.1173 - До 18.12.1173 удруге - княжіння у Києві Святослава Всеволодовича,
сина Всеволода Ольговича, князя туровського, володимиро-волинського, божського,
межибожського, котельницького, туровського, пінського, сновського, новгородсіверського, чернігвського, київського, чернігівського і київського поперемінно,
нащадка чернігівських князів Ольговичів. Його визнавали старшим владимиросуздальські і галицькі князі, син княжив у Новгороді. [28][37]
08.09.1173 - Похід брата Андрія Боголюбського - Всеволода Юрійовича на
Подніпров'я. Два місяці облягав Вишгород, але не взяв. [28]
20.12.1173 - До другої половини лютого 1174 р.з переривом у 12 днів князювання
уперше Ярослава Ізяславовича у Києві, сина Ізяслава Мстиславича, князя
туровського, новгородського, володимиро-волинського, луцького, київського,
луцького, київського. [37]
1173 - Роман, син Мстислава - володимирський князь. [43]
02.1174 - до поч. 03.1174 утрете - княжіння у Києві Святослава Всеволодовича 12 днів.
поч.03.1174 - До кінця 1174 р. продовжив князювання Ярослав Ізяславовича у
Києві. [37]
кін. 1174 - До 19.07.1176 удруге - княжіння у Києві Романа Ростиславовича-сина
Ростислава Мстиславовича.
29.06.1174 - Вбито боярами Андрія Боголюбського в Боголюбові, в його резиденції
біля Володимира. Бояри хотіли звільнитися від князівської влади.
[28][37][43][52]
29.06.1174 - 12.07. Князь Ігор Святославович, син чернигивського князя, вирушив
в похід і біля Полтави розгромив війська половецьких ханів Коб’яка і Кончака.
[43][52]
20.07.1176 - До кін. 07.1176 (тиждень) учетверте - княжіння у Києві Святослава
Всеволодовича. [43]
кін.07.1176 - до поч.08.1176 утрете разом з Мстиславом та Рюриком (удруге)
Ростиславовичами - князювання у Києві Романа Ростиславовича-сина Ростислава
Мстиславовича. Віддав владу Святославу Всеволодовичу після невдалого походу у
1177 р. на половців. [28]
поч.08.1176 - До поч. осені 1180 - уп'яте - княжіння у Києві Святослава
Всеволодовича.
осінь 1180 - До літа 1181 утрете - княжіння у Києві Рюрика Ростиславовича. [43]
літо 1181 - до 27.07.1194 ушосте - княжіння у Києві Святослава Всеволодовича.
Його визнавали старшим владимиро суздальські і галицькі князі, син княжив у
Новгороді. [28][37][43]
1182 - Помер Кирило Туровський. [43]
1182 - Володимир Гелицький появився на Волині.
1182-1199 – Никифор ІІ - митрополит Київський, грек. [43]
1183 - Спорудження у Києві Трьохсвятительської церкви. [40][43]
1183 - Похід руських дружин на чолі з київським князем Святославом
Всеволодовичем на половців. Ярослав Осмомисл допомагає київським князям.
[40][43]
1183-1186 - Спорудження у Чернігові Благовіщенської церкви. [40][43]
30.07.1184 - Київський князь Святослав Всеволодович розбив половецького хана
Кончака і захопив у полон Кобяка на р. Орелі. [10][52] 1183[26][43]
23.04.1185 - Почався похід новгород-сіверского (з 1178 р.), чернігівського з
1199 р. князя Ігоря Святославовича на половців потай від київського князя.
17.05. Ігорові допомагав Всеволод. [43]
01.05.1185 - Сонячне затемнення, яке бачили під час походу на половів.
12.05.1185 - Поразка Ігоря Святославовича разом з братом і сином Володимиром на
Каялі від половецького хана Кончака, описана в «Слові о полку Ігоревім».
Володимир в полоні одружився з Кончаківною - Слободою. [10][19][28][52]
літо 1186 - Князь Ігор втік із половецького полону.
1186 - Збудована Благовіщенська церква у Чернігові. [28][43]
1186 - Оборона Переяслава князем Володимиром Глібовичем і поразка половців. [40]
03.09.1187 - За припущенням цього місяця було написано «Слово о полку Ігоревім.
[Д] 1185-1187 [11][9]
18.04.1187 - Вперше зустрічається слово Україна у «Повісті временних літ» в
зв'язку із смертю переяславського князя Володимира Глібовича «за ним же Україна
багато потужила». Відносилося до Переяславщини. Потім до Холмщини, Підляшя,
Галицько-Волинського князівства. Походить від прийменнику У В и слова край.
[7][43]
01.10.1187 - Помер Галицький князь Ярослав Осмомисл. Заповів Галич синові
Олегові, а Володимирові - Перемишль. Похований в Галичі в церкві
прс. Богородиці. Бояри вигнали Олега і поставили Володимира. [37]01.12. [43]
1187-1188 - Князювання у Галичі Володимира ІІ, сина Ярослава Осмомисла.Став
залежати від бояр. За розпусне життя бояри вигнали його і він утік в Угорщину.
Кінець Ростиславового роду у Галиччині. На запрошення бояр на галицький стіл сів
володимирський князь Роман Мстиславич. [9][43][48]
1187-1396 - Існування другого Болгарського царства. [40]
1188 - На запрошення Володимира угорське військо захопило Галич, але угорський
король Белла ІІІ посадив на галицький трон сина свого Андрія. Венгри увязнили
Володимира у тюрму, звідки він утік у Німеччину. За утиски, бояри постаралися
позбутися Андрія і запросили Ростислава Берладника,сина Івана Берладника, але не
всі підтримали його. В бою його поранили і від ран він помер.
[10][37]1189[43][48] 1189
?
1188 - Всеволод, син Мстислава - володимирський князь. [43][52]
1188-1189 - Роман, син Мстислава - волинський князь. [43]
06.08.1189 – Галицькі бояри повстали проти угорців. Володимир ІІ Ярославич
прийшов їм на допомогу. Угорці залишили Галич. Володимир повернувся у Галич з
підтримки імператора Фрідріха Барбароси і польського короля Казиміра
Справедливого. Піддався під опіку суздальського князя Всеволова Юрійовича. [25]
1189-1199 - Володимир вдруге - галицький князь. [43]
1189 - В літописі, у зв'язку з запрошенням на князювання Ростислава Берладнича,
сина Берладника, згадується, що він прийшов до “україни Галицькой”. [4][43]
1189 - Роман вдруге - володимирський князь. [43]
1191 – Князь Давид Ростиславович переніс гробницю Бориса і Гліба до Смоленська в
монастир. [52]
1193-1197 - Спорудження у Володимирі на Клязмі галицькими майстрами
Дмитріївського собору. [40]
1193-1211 - Міжусобиці за Київ між Ігорем Святославичем і Рюриком. [43]
01.08.1194 - До літа 1201 учетверте - княжіння у Києві Рюрика Ростиславовича.
[43]
1195 - З’їзд князів в Києві. [43]
1195-1234 - Олександр, син Всеволода - бельзький князь. [43]
1198 - Об'єднання Галичини і Волині волинським князем Романом Мстиславовичем засновником дому Романовичів. Роман Мстиславович-син Мстислава Ізяславовича,
внук Ізяслава Мстиславича, князь новгородський, володимиро-волинський,
галицький, торчський, володимиро-волинський і торчський і корсунський і
богуславський і трепольський і канівський, галицько-волинський, київський,
галицько волинський. [28][37] [19][25]1199[52]
1198 - До 19.06.1205 - Княжіння Романа Мстиславовича у Галичині. Створення
Галицько-Волинськоі держави. Здобув Київ і вигнав звідти князя Рюрика.
[8][11][25][43]
1198 - Посольство на Русь від папи Інокентія ІІІ. [43]
1198 – Народився Володимир Ярославович, вірогідний автор “Слова о полку
Ігоревім”.
1199 - Об’єднання волинським князем Романом Мстиславичем, сином Мстислава
Ізяславвича і Агнеси-доньки польського короля Болеслава ІІІ Кривоустого,
Галицької і Волинської земель. Утворення Галицько-Волинського князівства.
[40][43][46]
1199 - Народився Володимиро-Волинський князь Василько Романович. [46]
XІІ - Населення Київа складало 50 тис. чол. [39]
ХІІІ-ХІV - Вага гривні складала 184 грами.
1200 - Створено перший університет у Парижі. [17]
1200 - Будівництво в Галичі церкви св. Пантелеймона. [40][43]
літо 1201 - Галицький князь Роман Мстиславович посадив у Києві Інгвара
Ярославича. Оволодів Києвом при підтримці населення. [28][37]
літо 1201 - До 02.01.1203 - уперше княжіння у Києві Інгвара Ярославиича, сина
Ярослава Ізяславича, князь дорогобузький, київський, дорогобузький, київський,
володимиро-волинський, луцький, дорогобузький і шумський, київський, луцький,
дорогобузький і шумський. Поставлений на престол князем галичським Романом
Мстиславовичем. [37][43]
1201-1224 - Матей, митрополит Київський, грек. [43]
1201-1203 - Два походи Романа Мстиславовича- князя галицького на половців.
[28][43]
1201 - Народився Данило Романович Галицький. [11][40][52]
1201 - Заснування Риги німецьким орденом меченосців. [19]
1201-1264 - Роки життя галицько-волинського князя Данила Романовича. [40]
1202-1292 – Створено Галицько-Волинський літопис. [43]
1202 - Засновано рицарське братство у усті Двини. Лівонський орден. [26][40]
1202 - Перемога дружини князя Романа Мстиславича над половцями. [40]
02.01.1203 - Пограбування Києва Рюриком Ростиславовичем разом з Ольговичами та
половцями. [19][24][37][43]
02.01.1203 - до сер. 01.1203 уп'яте - княжіння у Києві Рюрика Ростиславовича.
[37]
сер.01.1203 - До 16.02.1203 - удруге-княжіння у Києві Інгвара Ярославиича. [37]
16.02.1203 - До початку 02. 1204 ушосте - княжіння у Києві Рюрика
Ростиславовича. Князівський престол віддав йому Роман Мстиславич. [37]
04.05.1203 – До 19.06.1205 Роман Мстиславич був фактично великим князем
київським. [52]
1203-1205 - Успішні походи Романа Мстиславича на половців. [43]
1203 - Галицький князь Роман Мстиславович розгромив суздальців і оволодів
Києвом. [9][52]
28.01.1204 – Народне постання проти династії Ангелів в Константинополі під час
його облоги хрестоносцями.[52]
1204 - Хрестоносці пограбували Константинополь. Розпад Візантійської імперії.
[52][9]
поч.02.1204 - До середини 02.1204 - княжіння у Києві галицько-волинського князя
Романа Мстиславича. Об’єднання Волині, Галичини і Київської землі. [37][40]
02.1204 - Княжіння утрете у Києві Інгвара Ярославича кілька днів. [37]
кін.02.1204 - До 25.06.1205 - княжіння у Києві Ростислава Рюриковича сина Рюрика
Ростиславича-князя лучинського, білгородського і горчського і богуславського і
трепольского і корсунського і вишгородського, київського, вишгородського,
галицького. [37][43]
1204 - Пограбування Софії Київської Рюриком Ростиславичем.
1204 - Спільний похід Романа Мстиславича і Рюрика Ростиславича на половців. [40]
1204 - Після 4 хрстового походу у Криму появилися веніціанці. Хрестоносці
пограбували Константинополь. [52][28]
19.06.1205 - Загинув галицький князь Роман Мстиславович у поході на поляків в
бою з Лєшком Білим і Конрадом Мазовецьким під Завихвостом (ятвягів). Похований в
Галичі. Залишилася вдова і два сина: Данило - 3 роки і Василько - немовля.
[28][46][48][52] 25.06. [43]
25.06.1205 - До середини 08. 1206 усьоме - княжіння у Києві Рюрика
Ростиславовича. Забрав Київ у свого сина Ростислава. Боротьба за Київ з
чернігівським князем Всеволодом Святославичем, який до 1210 р. три рази забирав
Київ. [37][43]
осінь 1205 - Похід Рюрика Ростиславовича на галицьке князівство. Галич не взяв.
Його обороняли угорці. [37]
1205-1211 - Княжіння Ігоровичів, онуків Ярослава Осмомисла, синів Ігоря
Святославовича: Володимир Ігорович у Галичі, Роман Ігорович у Звенигороді,
Святослав Ігорович у Володимирі-Волинському. Боролися проти угорців і бояр, які
хотіли поставити князем Данила. [8][25][48] до 1212[52]
1205 - Всеволод, син Всеволода - червенський князь. [43]
1205 - Данило і Василько, сини Романа - володимирські князі. [43]
1205-1206 - Данило, син Романа - галицько-волинський князь. [43][52]
1205-1245 - Боротьба бояр проти князів в Галичині. [43]
сер.08.1206 - До 10.1206 - княжіння уперше у Києві Всеволода Святославича
Черемного (Рудого), сина Святослава Всеволодовича, князя чернігівського,
київського. [37]
1206 - Роман, син Ігоря - звенигородський князь. [43]
1206 - Святослав, син Ігоря - володимирський князь. [43]1207[52]
1206 - Монгольским ханом проголошено Тимучина (Чигнісхана). [28]
10.1206 - До 03. 1207 увосьме - княжіння у Києві Рюрика Ростиславовича. [37]
1206-1208 - Володимир Ігоревич з Чернігова - галицько-волинський князь. [43]
03.1207 - До 10.1207 - княжіння удруге у Києві Всеволода Святославича Черемного.
[37][43]
10.1207 - До весни 1210 удев'яте - княжіння у Києві Рюрика Ростиславовича.
[37][43]
1208-1209 - Роман Ігорович, брат Володимира - галицько-волинський князь. Захопив
Галич за підтримки угорського короля. Потім угорці ув‘язнили його. [43][52]
1209 - Повстання у Новгороді проти бояр. [28]
1209 - Заснування Кембріджського університету. [11]
1209 - Василько, син Романа Мстиславича - бельзький князь. [43]
1209 - Олександр, син Всеволода - володимирський князь. [43]
1209 - Інгвар син Ярослава - володимирський князь. [43]
1209 - Олександр вдруге - володимирський князь. [43]
1209 - Галицькі князі Ігоровичі побили 500 галицьких бояр. [37]
1210 - Святослав, син Ігоря - теребовлянський князь. [43]
1210 - Роман вдруге - звенигородський князь. [43]
1210 - Ростислав, син Рюрика - галицько-волинський князь. [43]
09.1210 – Під час облоги Звенигорода угорцями Роман і Святослав Ігоровичі
здалися в полоню Бояри викупили їх в угорців і повісили. Вокняжили у Галичі
формально малолітнього Данила, але бояри хотіли правити самі, вигнавши з Галича
його матір - княгиню Романівну. [37][48][52]1209[43]
1210 - Литовці добралися до Червна на Холмщині. [10]
весна 1210 - До 15.07.1212 - княжіння утрете у Києві Всеволода Святославича
Черемного. [37][43]
1210-1211 - Володимир вдруге - галицько-волинський князь. [43]
1211-1212 - Данило вдруге - галицько-волинський князь. [43]1213[52]
1211 - Населення Новгорода оцінюється у 20 тис. чол. [28]
бл.15.07.1212- Один-два дні княжив уперше у Києві Мстислав Романович Старий-син
Романа Ростиславовича, князь псковський, луцький, смоленський, київський. [37]
17.07.1212 - До кінця 07.1212 княжіння учетверте у Києві Інгвара Ярославича.
[37][43]
кін.07.1212 - До 31.05.1223 - продовження княжіння у Києві Мстислава Романовичасмоленського князя. Загинув у битві з татарами на Кальці. [37][11][28][43]
1212-1213 - Мстислав (Німий) - галицько-волинський князь. [43]
1212 - Княгиня Романова Анна з Данилом втекла спочатку в угри, а потім до
поляків, побоявшись князя пересопницького Мстислава Ярославича Німого.
[37]1205[52]
1212 - Всеволод, син Всеволода - белзький князь. [43]
28.09.1213 - Галицькі бояри обрали князем боярина Владислава Кормильчича з
допомогою угорського короля, вигнавши Мстислава Ярославовича Німого. [9]
1213-1214 - Княжіння у Галичі Володислава Кормильчича, Галицького боярина, який
спирався на угорські сили. [8][43][52]
1214 - Спішська угода між польським королем Лешком Білим і угорським королем
Андрієм ІІ про поділ Галицько-Волинських земель між Угорщиною і Польщею.
Галичина віддана угорському королевичу Коломану, а Перемишль, Берестейщину та
вівеічер-західну Волинь захопили поляки. Володислава Кормильчича позбавлено
влади і вивезено в Угорщину.[43][52]
1214-1219 - Княжіння у Галичі Коломана Угорського, сина угорського короля Андрія
ІІ, якого 5 літним женили на 2 літній дочці польського короля Соломією. Від його
імені правив угорський воєвода Бенекдикт. Угорці скористалися розбратом між
князями і боярами. [43][48]1221[37][8]
1214 - Данило і Василько вдруге - володимирські князі. [43]1215[52]
поч. 1215 - Князь Данило разом з братом Васильком здобув Володимир на Волині з
допомогою польського короля Лестка. [25][37]
21.06. 1215 - Створено англійський парламент.
1215 - Поляки займають Берестейщину і Забузьку Україну. [43]
1216 – Новгородський князь Мстислав Мстиславич Удатний розбив володимиросуздальського князя Всеволода Юрійовича Велике Гніздо на р. Липиці. [52]
Липецька битва Ярослава Всеволодовича. [28]*
1216 - Лешко Білий - князь краківський захопив перемишлянську землю, відібрану
згодом угорцями. [43]
1216 - Посольство на Русь від папи Інокентія ІІІ. [43]
1217 - Князь володимирський Данило женився на дочці новгородського князя
Мстислава Удатного. [37]
1218 - Перший відомий перемишлянський єпіскоп Антоній Добриня Ядренкович. [43]
1219 – Галичани підняли повстання проти угорського короля Коломана і закликали
на допомогу новгородського князя Мстислава Удатного. [52]
1219 - Польський король Лешко посварився із угорським королем Андрієм і запросив
новгородського князя Мстислава Мстиславовича Удатного, який проганяє угрів і
править в Галичині. [43][48]
1219-1221 - Коломан вдруге захопив галицько-волинські землі. [43]
1219-1224 - Княжіння вдруге в Галичі Мстислава Мстиславовича Удатного,
закликаного з Новгорода на запрошення польського короля Лешка. Разом з Данилом
звільнив Галичину від чужинців. У кінці свого правління Мстислав Удатний передав
Галич угорцям, віддавши свою доньку за угорського короля Андрія. [40][43]12171227[8][25]1221-1227[43]1221-1228[52]1219-1227[52]
1219 - Данило відвоював у поляків Берестья і Забужжя. [10][52]
1219 - Данило налагодив прямі стосунки з литовским князем. [10]
1219 - Данило остаточно заволодів Волинню. [43]
1219 - Олександр вдруге - белзький князь. [43]
1219-1263 - Князювання Міндовга. Утворення Літовської держави. [40]
1221 - Польский король Лешко ходив на Забужжя. [10]
24.03. 1221 – Об‘єднані сили князя Данила Романовича та Мстислав Удатного
перемогли угорські війська Коломана під Галичем. Коломана вислали в Торчевськ.
[37][40]25.03.[52]23.05.[52]
1222 - Угорський король Андрій захопив перемишлянську землю. [43]
1223 - Татари розбили половців. [37]
1223 - На просьбу половецького хана Котяна руські князі Мстислав Удатнийгалицький, Мстислав Святославович - чернігівський, Михайло Всеволодович, Данило
Романович - волинський зібралися в київського князя Мстислава Романовича і
постановили іти з половцями проти татар. [48][52]
04.1223 - На о. Хортиця зібралися руські князі для походу на монголів. [33]
1224.
поч.06.1223 - До кінця 05.1235 княжіння у Києві смоленського князя Володимира
Рюриковича, сина Рюрика Ростиславича, князя переяславського, смоленського,
київського. Його захопили половці у бою під Торчеськом. [37] 1234
31.05.1223 – (06.06.) Або 16.06.Вирішальний бій на Кальці з татарами. Брали
участь київській князь Мстислав Романович, Мстислав Удатний Галицький, Мстислав
Святославович Чернігівський, ДанилоРоманович Волинський, Олег Ігорович Курський.
Перемогли татари. Галицький князь Мстислав Удатний , волинський Данило Романович
Галицький та половці переправилися через р. Кальку, а решта не згодилися. Татари
вперше вдерлися до Криму. Загинув київський князь Мстислав Романович. Мстислав
Удатний і Данило Волинський поранені спаслися втечею. 1224
1224 - Галицький князь Мстислав Мстиславович почав війну з Данилом та поляками.
[37]
1224-1233 - Кирило І - митрополит Київський, грек. [43][52]
1225 - Іван, син Василька - теребовлянський князь. [43]
1226 - Галицькі війська розбивають угрів під Крем’янцем. [43]
1227 - Галицький князь Мстислав Мстиславич віддав Галич угроському королю
Андрієві за намовою боярина Судислава. [37]
1227 - Об'єднання Волині синами Романа Мстиславовича. [19][43]
1227 - Помер Чігнісхан.
1227-1230 - Угорський королевич Андрій захопив галицько-волинські землі. [43]
1228 - Засновано Тевтонський орден. [26] 1230
1228 - Помер Мстислав Мстиславович Удатний в Тор чеську (Київщині), куди
перейшов з Галичини, віддавши владу угорському королевичу Андрієві, за яку
віддав свою дочку Марію. [48][52]
1229 - Данило здобуває Каліш - польське місто. [43]
1229 - Побудовано перший міст біля Галича на Дністрі. [43]
1230 - Литовський князь Мендовг об'єднав Литву. [10]
1230 – Угорський королевич Андрій Андрійович попав в полон до Данила Галицького
під час облоги Галича.[52]
1230 - Землетрус в Києві. Завалився Успенський собор Києво-Печерської лаври.
[43]
1227-1233 - Панування угорців у Галичі. [37]
1230-1232 - Данило втрете княжить в галицько-волинських землях. [43]
1232 - З Києва прогнано орден Домініканців за насадження латинського обряду.
[43]
1232-1233 - Угорський королевич Андрій захопив галицько-волинські землі. [43]
1233 - Данило розгромив угорські війська під Перемишлем. [43]
1233-1235 - Данило вчетверте княжить на галицько-волинських землях. [43]1234[52]
1233-1236 – Кирило ІІ - митрополит Київський, русич, не визнаний
Константинопольським патріархом. [43]
1234 – Данило Галицький остаточно обєднав усі волинські землі.[52]
1234 - Чернігівський князь Михайло Всеволодович хотів захопити Київ. Галицький
князь Данило допоміг Ізяславу вдержати Київ. [37]
кінець 1234 - Князь Данило ходив під Чернігів на допомогу київському князю
Володимиру Рюриковичу проти чернігівського князя Михайла Всеволодловича. [37]
1235 - Відбудова м. Холма. Заснування холмської єпархії. [43] 1237[43]
05.1235 - До весни 1236 княжіння у Києві Ізяслава Мстиславича, сина Мстислава
Романовича, князя смоленського. [37][43]
1235 – Угорським королем став Бела ІV. [52]
1235 - Моравський князь Конрад обляг Червен, але був розбитий Васильком. [10]
1235 - Данило розгромив дружину Ростислава під Ярославом. [43]
1235-1237 - Княжіння у Галичі Михайла Всеволодовича - князя новгородського,
чернігівського. [37][52]
весна 1236 - До 10.04.1236 княжіння уперше у Києві Ярослава Всеволодовича, син
Всеволода Юрійовича, князь переяславський, переяславль-залеський, рязанський,
переяславль-залеський, новгородський, торжковський, переяславль-залеський,
новгородський, київський. [37][43]
10.04.1236 - До 05.1236 княжіння удруге у Києві Ізяслава Мстиславича, князя
смоленського, київського. [37] [43]
05.1236 - Михайло Всеволодович-галицький князь і Ізяслав Мстиславич ходили разом
із половцями і поляками протів Данила. [37]
1236 - Данило, син Романа - перемишлянський князь. [43]
1236-1255 - Золотою Ордою правив хан Батий. [Я]
1236-1238 - Михайло і його син Ростислав - чернігівські князі, правили в
галицьких землях. [43][52]1237-1238[37]
1236 - Татари знищили Поволже і Суздальщину. [10]
05. 1236 - До 01.1238 княжіння удруге у Києві смоленського князя Володимира
Рюриковича. [37][43][37][43]
1237 - Данило Галицький переніс столицю з Галича в м. Холм. [5][8][43]
1237 - Василько, син Романа Мстиславича-володимирський князь. [43]
1237 - Йосиф - митрополит Київський, грек. [43]
1237 - Об'єднання Лівонського і Тевтонського орденів. [26]
1237-1238 - Завоювання монголо-татарами Північно-Східної Русі. [40]
01.1238 - Помер київський князь Володимир Рюрикович. [37]
01.1238 - До 10.03. 1238 княжіння удруге у Києві Ярослава Всеволодовича. [37]
01.1238 - Бій під Коломною Юрія Всеволодовича з татарами.
04.03.1238 – Монголи розбили володимирського князя Юрія Всеволодовича на р. Сіть
притоці р. Мологи. Князь і його союзники загинули.
1238 - Княжіння у Галичі князя Ростислава, сина Михайла Всеволодовича, який взяв
Київ. [37]
07.02.1238 - Татари взяли Володимир на Клязмі.
сер.03.1238 - До осені 1239-княжіння у Києві уперше Михайла Всеволодовича, сина
Всеволода Святославича, князя переяславського, новгородського, галицького,
чернігівського, київського. Втік перед наступом татар з Києва в Угорщину.
[37][43][48]
1238-1264 - Княжіння Данила Романовича Галицького, який об'єднав Волинь і
Галичину, фактично не підкорявся Золотій Орді. [8][43]
03.1238 - Розгром військом Данила Галицького німецьких рицарів очолюваних
магістром Бруно під Дорогочином. [11][43][52]1237[25]
04.03.1238 - Монголи взяли Суздаль.
21.12.1238 - Монголи взяли Рязань. 1237
1238 – Половецький хан розбитий ордою монголо-татарського хана Батия в
поволзьких степах. Розом із 40 тис. половців переселився в Угорщину. [52]
1238-1280 – Кирило ІІІ - митрополит Київський. [43]
осінь 1239 - До зими 1239/1240 - княжіння у Києві Ростислава Мстиславича, син
Мстислава Романовича, онука Романа Ростиславича, князя смоленського, київського.
[37][43]
зима1239/1240- До 06.12.1240 - княжіння у Києві Данила Романовича сина Романа
Мстиславича, галицько-волинського князя. Намісник-воєвода Дмитро Петько
(Єйковича). Приєднання Києва до галицько-волинського князівства. [37][8][43][46]
07.02.1239 - Монголи взяли Володимир.
03.03.1239 - Монголи взяли Переяслав.
18.10.1239 - Монголи взяли Чернігів.
1239 - Татари вдруге вдерлися в Крим. Крим став татарським улусом. [28][43]
15.07.1240 - Олександр Невський - новгородський князь, розбив шведів на Неві.
[26][40] 05.04. 1242 [26]
05.09.1240 - Початок облоги Києва татарами.
06.12.1240 - Знищення Києва Батієм. Обороняв галицький воєвода Данило. Десятинна
церква нарушена землетрусом завалилася під вагою людей.
[43][10][20][29][40]19.12. [31]05.12.
1240 - У Києві було 5000 осель і 50000 мешканців.
6. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА РУСЬ
УКРАЇНА У СКЛАДІ ПОЛЬСЬКОГО І ЛИТОВСЬКОГО КОРОЛІВСТВА
1240 - Татари окуповують Буковину. [43]
1240 - Перший похід монголо-татар на Галичину,Волинь,Буковину. [43]
1240 - Татари руйнують м. Луцьк. [43]
12.1240 - Батий після триденної битви палить м. Пересопницю, де княжив Василько
Романович, брат Данила Галицького. [43]
1240 - Після різдвяних свят татари здобували чотири дні с. Басів Кут біля
Рівного. Після здобуття врятувався один дід. [43]
1240 - Здобуття Батієм Берестья, Галича, Володимира. Кременець і Холм відбивають
напад. [43]
1240 - Київськими монахами засновано Почаївський монастир.
11.04.1241 - Битва татар з угорцями на р. Солоній. [37] 11.05.1242[Д]
1241 - Батію не вдалося взяти Хустський замок. [43]
1241 - Монголо-татари пройшли на Галичину. [9]
1241 - Татари знищили Самбір (Старий). [43]
1241 - Спустошення Польщі татаро-монголами. Захопили Краків, Сандомір, Люблін,
значну частину Угорщини. [17]
1241 - Батій зруйнував м. Острог. [43]
04.1241 - До весни 1243-княжіння у Києві удруге Михайла Всеволодовича. [37]
1246[43]
1241 - Союз Данила Галицького з чернігівським князем Михайлом проти татар. [43]
1241 – Ростислав Михайлович, із чернігівських князів, виступив проти Данила
Романовича під Бакоту. [52]
05.04.1242 - Битва Олександра Невського на Чудському озері проти рицарів. [26]
12.07. до 1241[43]
1242 – Князь Ростислав Михайлович зібрав смердів, призначив над ними боярина
Володислава Кормильчича і виступив проти галицького князя Данила Романовича.
Здобув Домомирову печеру біля Галича. [52]
1242 - Заснування Золотої Орди з центром на пониззі Волги. [11][40] 1243
весна 1243 - До 30.09.1246 княжіння утрете у Києві Ярослава Всеволодовича.
Посадив у Києві боярина Дмитра Єйковича. [37][43]
1242-1281 – Або 1247-1281 – Кирило ІІ – Київський митрополит. [52]
1243-1244 – Походи Данила галицького на Польщу і підкорення Люблінської землі.
[52]
1244 – Князь Ростислав Михайлович зазнав поразки від Данила Романовича біля
Мостищ на р. Січній.
17.08.1245 - Данило Галицький з братом Васильком розбив польські і угорські
війська та галицьких бояр з князем Ростиславом Михайловичем. Ярославська битва.
[43][20][31][37][40][52][46][52]15-17.07.
26.10.1245 - Початок поїздки Данила Галицького до Сараю, столиці Батія.
[9][37]02.11. [43]
1146-1246 - В Києві 24 князі правили 47 разів, один 7 раз, 5 по 3 рази, 8 по 2
рази. 35 князювань тривали менше року. [9]
1245-1247 - Папській посол Плано Карпіні подорожував до Монголії. [40]
1245 - Ліонський Вселенський Собор з першою спробою утворення унії. На соборі
був присутній єпіскоп з Галичини Петро. [43]
07.10.1246 - Помер Ярослав Всеволодович - володимирський князь.
1246 - Посол папи римського Плано Карпіні бачив у Києві вже 200 будинків. [39]
1246 - Вбивство в Орді чернігівського князя Михайла Всеволодовича, який
відмовився пройти через очисний вогонь, або за вбивство у Києві татарських
послів у 1239 р. [40][52]
1246 - Укладення союзу між Данилом Галицьким та угорським королем Беллою ІV
проти ординців. [40]
1247 - Данило Галицький настановив київським митрополитом Кирила. Правив до 1281
р. [40]
1247 – Данило Галицький встановив мирні відносини з Польщею і Угорщиною. [52]
1247 - Посли князя Данила до Папи. [43]
1247 - Данило відмовляється від папської корони і звання короля. [43]
літо 1248 - Данило Галицький ходив під Братиславу проти німців на запрошення
угорського короля Белли. [10][37][43]
1248-1257 - Данило Галицький з братом Васильком воювали з Литвою. [37][43]
1249 - Ярлик на володіння Києвом у Золотій Орді одержав Олександр Ярославович
Невський. [4]
1249 - Похід Данила Галицького на Литву. [10] 1250-1252[40]
1250 - Данило Галицький отримав ярлик від татар на княжіння і визнав себе
вассалом хана. [8]
1250 - Данило Галицький уклав антиординський союз з володимиро-суздальським
князем Андрієм Ярославичем. [40]
1250 - Київський митрополит Кирило переїхав у Володимир на Клязмі. [26]
1253 - Другий похід Данила Галицького на Литву. [10][43]
07.10.1253 - Коронування Данила Галицького послом римського папи Іннокентія ІV
аббатом Опізо в Дрогочині на Бузі. Став зватися королем Руським.
[8][9][11][43][48]
1253 - Тимчасове визнання папи римського зверхником над православною церквою.
[40]
1253 - Похід короля Данила на Австрію. [43]
1253 - Татарський воєвода Куремса безуспішно облягає м. Кременець. [43]
1254 - Облога татарами Кремінця. Не взяли. [10][37] 1253[43]
1254 - Данило Галицький зробив похід на Київ, для звільнення його від татар.
1254 - Приєднання до Галицько-Волинського князівства Чорної Русі. [11]
1254 - Облога татарами Луцька - не взяли. [10][43]
1254 - Похід Данила в Сілезію, що належала до Чеського королівства. [43]
1254 - Похід короля Данила з поляками і Тевтонським орденом на литовське плем’я
ятвягів і їх розгром. [43]
1255 - Засновано м. Кінісберг.
1255 - Біля Кременця Данило розбив військо татарського воєначальника Куремси.
[43]
1256 - Данило Галицький заснував Львів, на честь сина Льва. Перша літописна
згадка про Львів. [43][9][52] 1247[11] 1241[Д]
1257 - Похід татарського хана Куремси на Володимир і Луцьк. [37]
1257 - В Іпатієвському літописі згадується Звягель (Новоград Волинський). [43]
1257-1259 - Перепис населення монголами на Русі ханом Берке. [32]
1258 - Похід татарина Бурундая з Васильком на Литву. [37][52]
1258-1263 - Боротьба Галицько-Волинського князівства з Литвою. [40]
1259-1260 - Похід татар на чолі з Бурундаєм на Галичину та Волинь. Бурундай
заставив зруйнувати всі фортеці: Володимир на Волині, Луцьк, Крем'янець,Львів,
та інші, крім Холма. Татари не взяли Холм. Взяли Сандомир. [25][37][46][52]
1259 - У Холмі відлиті перші дзвони. [43]
1259 - Повністью згоріло м. Холм. [43]
13.08.1260 – Великий литовський князь Міндовг розбив об‘єднані сили Лівонського
і Тевтонського орденів біля озера Дурбе. [52]
1260 - Розпад Монгольської імперії на незалежні улуси. [11][44]
1261 - Утворення генуезьких торгових факторій на Північному Причорномор’ї. [40]
1261 – Нікейській імператор Мисаїл VIII Палеолог захопив Константинополь і
відновив Візантійську імперію. [52]
1261 - Володимир, син Василька - володимирський князь. [43]
1262 - Повстання проти татар у Північній Русі. Придушено татарами. [26]
1263 - Боротьба брянського князя Романа Михайловича з Литвою. [40]
1263 - Помер Олександр Невський, князь новгородський 1236-1251 р, володимирський
з 1252 р.. [26]
30.12.1264 - Смерть Данила Галицького. Похований у м. Холм, в церкві Успення
Пресвятої Богородиці. Брат Василько одержав Волинь, син Лев - Галицьку та
Перемишлянську землі, син Мстислав - Теребовлянську, Шварно - Холмську і
Бельзьку . [8]
1264 - Шварно, син Данила - белзький князь. [43]
1265 - Створено парламент у Англії. [17]
1264-1301 - Княжіння у Галичі (Львові) Лева І Даниловича. Захопив Закарпаття і
Люблінську землю. [8][11][43][52]
1266 - Болеслав Соромливий напав на Холмщину, але не взяв. Назва Україна
відносилася до Галичини. [10]
1266 - Помер Берке-хан Золотої Орди. Початок занепаду Золотої Орди.
1267 - Син Данила Галицького Шверно став великим князем литовським. Литовський
князь Войшлек, зять Шварна вирішив піти в ченці, а князівство передав Шварнові.
Князь Лев Данилович зустрівши Войшлека в князя Василька і напідпитку вбив
Войшлека, чим завадив передачі князівсва Шварнові. Литовським князем став
Тройдент - вороже настроєний до всього руського. [10][43][48]
1268 - Юрій, син Лева - белзький князь. [43]
1269 - Помер князь Шварно, бездітний. Лев забрав його уділ. [25][48]
1270 - Помер Володимиро-Волинський князь Василько Романович. [48] 1271[46]
1270-1289 - Князювання Володимира, сина Василька на Волині. Був
високоосвідченим, займався науками. [37]1288[40]
1270 - Констанція - дружина князя Лева віддала свій посаг і виділила площу під
монастир з притулком та аптекою для хворих. [43]1269[52]
1270 - У Львові осіли вірмени. [43]
1270і- Заснування на побережжі Чорного моря колоній Генуї (Каффи) і Венеції
(Судака). [43]
1272 – Галицько-волинський князь Лев Данилович переніс столицю з Галича до
Львова. [43][52]
1273 - Похід князя Лева на Сілезію, що була під Чеським королівством. [43]
1273-1274 - Володимир, син Василька і Лев, син Данила повністью розбили ятвягів
(литовців).
1274 - Митрополит Київський Кирило скликав У Володимирі на Клязмі собор, на
якому прийняв «12 правил о церковних делах». [43]
1275 - Литовський князь Тройдент захопив Дрогочин і вирізав усіх мешканців. [10]
1275-1276 - Походи князів Лева Даниловича та Володимира Васильковича на Литву.
[40]
1276 - Заснування волинським князем Володимиром Васильковичем м. Кам’янця на
Волині. [40]
1279 - Князь Лев спробував оволодіти Краковом. Володимир Василькович ходив на
Віслу. [10][25][43]1280[40]
1280 - Князь Лев ненадовго приєднав Закарпаття до Галицької землі. [25][43][52]
1280 - Князь Лев збудував дерев’янну церкву на Ченечій горі біля Львова. На
цьому місці пізніще побудовано собор св. Юра. [43]
1281 - Лешко Чорний зруйнував Переворськ, вирізав все населення. [10][43]
1283 - Хан Телебуга облягає Львів. [43]
1283-1305 - Київський митрополит Максим, грек. [43][52]
1284 - Похід князя Лева з татарами під проводом хана Телебуги на Польщу.
Телебужна рать.. [43]
1284 - Страшний мор худоби. [4]
1285-1287 - Спустошення татарами (Телебуги) Галичини і Волині. [19][43]
1287 - Облога Львова ханом Телебугою. [43]
10.12.1288 - Помер волинський князь Володимир Василькович бездітним. Престол
зайняв його брат Мстислав. Боровся з Юрієм - сином Льва. [37]1289[48]
1288 - Мстислав, син Данила - володимирський князь. [43]
1288 - Юрій, син Данила - володимирський князь. [43]
10.04.1289 - Волинський стіл зайняв Мстислав Романович. [37]
1288 - Галицькі війська Данила Галицького з татарами ходили на Краків, Сандомир.
[10]1289[43][46]
1288 - Перший опис бібліотеки князя Володимира Васильковича.
1290-1340 - Будівництво Кремінецького оборонного замку. [40][43]
1292 - Кінець оповідання Галицько-Волинського літопису. [19][43]
1292 – Галицько-волинський князь Лев Данилович приєднав Люблінську землю. [52]
1292 - У Львові побудовано церкву св. Миколая. В подальшому Онуфрієвський
монастир. [43]
1296 - Татари спустошили Видубецький монастир. [43]
1299 - Князь Лев, син Данила прилучив частину Закарпаття до Галичини. [10][43]
1299 - Розорення ординцями темника Ногая Херсонеса, Судака, Кафи. [40]
1299 - Київський митрополит Максим переніс митрополію із Києва до Володимира
Суздальського через татарську загрозу . Прийняв титул митрополита всія
Руси.1299[19][43]1300[9][40][52]